Новини

Великокостромського НВК


Ліцензійний обсяг - 270

Фактична кількість осіб, що навчаються

в закладі - 212

 

Клас

Всього учнів

1

25

2

19

3

24

4

19

1-4 класи

87

5

23

6

19

7

21

8

22

9

22

5-9 класи

107

10

9

11

9

10-11 класи

18

Всього

212

Список працівників Великокостромського ліцею 2021-2022 н.р.

№з/п

П.І.Б. працівника

Посада

1

Дашко О. А.

Директор

2

Водяник І. В.

ЗДНВР

3

Таранович Л. А.

ЗДВР

4

Мартиненко Л. О.

Вч. укр.мов.літ.

5

Прокопенко Н. М.

Вч.зар.л-ри

6

Позігун Т. В.

Вч.біол.

7

Солтис М. В.

Вч.англ.мов.

8

Фруль О. О.

Вч.матем.

9

Пархоменко Ю.М.

Вч.матем.

10

Мартиненко С.О.

Вч.фіз.

11

Мороз А.В.

Вч.ф-ри

12

Магда Т.В.

Пед.-орг.

13

Тихомирова Ю.П.

Вч.труд.нав.

14

Паляница А.І.

Вч. поч.кл.

15

Галицька Н.В.

Вих.дош. гр.

16

Пащенко У. М.

Вих.дош. гр.

17

Таранович А.В.

Вих.дош. гр.

18

Гулковська Т.М.

Вих.дош. гр.

19

Шишка І.С.

Вих.дош. гр.

20

Геращенко Т.В.

Пр.психолог

21

Богомолова Т.М.

Вч. поч.кл.

22

Салтан Н. Д.

Вч. поч.кл.

23

Пащенко В. М.

Вч. поч.кл.

24

Фартушна О. В.

Вих. ГПД

25

Чумак Т.В.

Асис.вч.

26

Петрова І.М.

Муз.кер.

27

Мельник Т. І.

Бібл. 


Введіть підзаголок тут

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням сесії Зеленодольської

міської ради

від 29 червня 2021 року № 399

Міський голова ____________ Дмитро НЕВЕСЕЛИЙ

СТАТУТ

ВЕЛИКОКОСТРОМСЬКОГО ЛІЦЕЮ

ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(нова редакція)

Код ЄДРПОУ 20285469

с.ВЕЛИКА КОСТРОМКА

2021 р.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. ВЕЛИКОКОСТРОМСЬКИЙ ЛІЦЕЙ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі Ліцей) - це заклад загальної середньої освіти, заснований на комунальній власності Зеленодольської міської територіальної громади.

1.2. Засновником ліцею є Зеленодольська міська рада Дніпропетровської області (далі - Засновник).

1.3. Повна назва ліцею: ВЕЛИКОКОСТРОМСЬКИЙ ЛІЦЕЙ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ( код ЄДРПОУ 20285469)

(Velykokostromskyi Lyceum. Zelenodolsk Town Soviet Dnipropetrovsk region).

1.4. Скорочена назва ліцею - Великокостромський ліцей.

1.5. Юридична адреса ліцею: 53861, вул. Фартушного,21 с.Велика Костромка, Апостолівський район, Дніпропетровська область.

1.6. Ліцей є юридичною особою, підструктурними підрозділами якого є гімназія з початковою школою та дошкільним відділенням. Ліцей забезпечує здобуття дошкільної, базової середньої освіти та профільної середньої освіти, має печатку і штамп встановленого зразка.

1.7. Ліцей здійснює діяльність у межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України та власним Статутом, який затверджений Засновником.

1.8. Головною метою діяльності ліцею є створення і забезпечення умов щодо реалізації права громадян України на доступне, безоплатне здобуття якісної повної загальної середньої освіти.

1.9. Головними завданнями ліцею є:

- організація освітнього процесу, що ґрунтується на цінностях та принципах, визначених Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;

- створення безпечного освітнього середовища для учасників освітнього процесу;

- виявлення та розвиток здібностей та обдарувань учнів та вихованців, їхніх індивідуальних здібностей, досягнення ними результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, що визначені відповідними державними стандартами та необхідні для подальшого здобуття освіти;

- організація вивчення профільних предметів, впровадження нових освітніх технологій і форм організації освітнього процесу.

1.10. Ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими нормативно-правовими актами, розпорядженнями Засновника, установчими документами закладу.

1.11. Діяльність ліцею базується на принципах гуманізму, демократизму, рівних умов для повної реалізації здібностей і всебічного розвитку всіх учасників освітнього процесу.

1.12. Ліцей несе відповідальність за безпечне освітнє середовище, виконання державних стандартів базової і профільної загальної середньої освіти, що забезпечують здобуття освіти на відповідному рівні.

1.13. Мовою освітнього процесу в ліцеї є державна мова.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

2.1. Освітній процес у ліцеї організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

2.2. Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.

2.3. Безперервна навчальна діяльність учнів ліцею не може перевищувати 45 хвилин.

2.4. Тривалість канікул у ліцеї протягом навчального року не може становити менше 30 календарних днів.

2.5. Зарахування, відрахування, переведення учнів до закладу освіти для здобуття повної загальної середньої освіти відбувається відповідно до чинного законодавства.

2.6. Ліцей розробляє освітню програму на основі відповідної Типової освітньої програми та використовує її в освітній діяльності на певних рівнях (5-9 та 10-11(12) класи) повної загальної середньої освіти. Освітня програма ліцею схвалюється педагогічною радою і затверджується його керівником.

2.7. З метою належної організації освітнього процесу у ліцеї формуються класи та/або групи.

2.8. Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством.

2.9. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів ліцею є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.

2.10. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

2.11. Після завершення навчання за Освітньою програмою відповідного рівня повної загальної середньої освіти та на підставі результатів річного оцінювання і державної підсумкової атестації учні ліцею отримують такі документи про освіту:

- свідоцтво про базову середню освіту;

- свідоцтво про повну загальну середню освіту.

2.12. Виховний процес є невід'ємною складовою освітнього процесу у ліцеї та має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України «Про освіту».

2.13. За особливі успіхи у навчанні, дослідницькій, пошуковій, науковій діяльності, культурних заходах, спортивних змаганнях тощо до учнів ліцею можуть застосовуватися різні види морального та/або матеріального заохочення і відзначення.

2.14. У ліцеї забороняється утворення і діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань.

3. УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Учасниками освітнього процесу в ліцеї є:

- вихованці дошкільної групи;

- учні;

- педагогічні працівники;

- інші працівники ліцею;

- батьки учнів або особи, які їх замінюють (опікуни).

3.2. Права та обов'язки учнів ліцею визначаються Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та іншими законодавчими актами. Учні ліцею можуть мати також інші права та нести обов'язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

3.3. Учні Ліцею мають право на отримання додаткових індивідуальних та/або групових консультацій та/або занять з навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.

3.4. Особи з особливими освітніми потребами здобувають повну загальну середню освіту в порядку, встановленому законодавством України.

3.5. Харчування учнів ліцею здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та інших актів законодавства.

3.6. Залучення учнів ліцею під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов'язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

3.7. Примусове залучення учнів ліцею до вступу в будь-які об'єднання громадян, релігійні організації і воєнізовані формування забороняється.

3.8. Учні ліцею забезпечуються безоплатним медичним обслуговуванням, що здійснюється медичною сестрою, яка входять до штату закладу освіти, або відповідним закладом охорони здоров'я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3.9. Педагогічні працівники ліцею - це особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров'я яких дозволяють виконувати професійні обов'язки.

3.10. Педагогічні працівники ліцею мають права, визначені Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», законодавством, колективним договором, трудовим договором та установчими документами закладу освіти.

Педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог Закону «Про повну загальну середню освіту» та законодавства про працю.

3.11. Педагогічні працівники ліцею, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

3.12. Особи, які не мають досвіду педагогічної діяльності та приймаються на посаду педагогічного працівника ліцею, протягом першого року роботи проходять педагогічну інтернатуру, яка організовується відповідно до наказу керівника ліцею, що видається в день призначення особи на посаду педагогічного працівника.

3.13. Посадові обов'язки педагогічного працівника ліцею визначаються посадовою інструкцією, яка затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства.

3.14. Педагогічна діяльність учителя ліцею включає:

  • дотримання академічної доброчесності, що передбачає:
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • об'єктивне оцінювання результатів навчання;
  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
  • надання достовірної інформації про власну педагогічну діяльність;
  • контроль за дотриманням здобувачами освіти академічної доброчесності.

2) діяльність у межах його педагогічного навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень;

3) окремі види педагогічної діяльності, за які встановлюються доплати;

4) інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності, передбачені Законом «Про повну загальну середню освіту» та іншими актами законодавства, трудовим договором та посадовою інструкцією.

3.15. Оплата праці педагогічних працівників здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та інших актів законодавства.

3.16. Відволікання педагогічних працівників ліцею від виконання професійних обов'язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.

3.17. Батьки учнів ліцею мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням з керівником закладу освіти.

3.18. На батьків учнів ліцею, осіб, які виконують обов'язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти.

3.19. У ліцеї діє громадське самоврядування, діяльність якого здійснюється на принципах пріоритету прав і свобод людини і громадянина, взаємної поваги та партнерства, прозорості, відкритості та гласності. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування ліцею є загальні збори колективу.

4. УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ

4.1. Управління ліцеєм здійснюють:

- Засновник;

- керівник закладу освіти;

- педагогічна рада;

- вищий колегіальний орган громадського самоврядування ліцею.

4.2. Засновник ліцею або уповноважений ним орган:

- затверджує статут (його нову редакцію);

- затверджує положення про конкурс на посаду керівника ліцею та склад конкурсної комісії;

- приймає рішення про проведення конкурсу на посаду керівника ліцею;

- затверджує за поданням ліцею стратегію розвитку такого закладу;

- фінансує виконання стратегії розвитку ліцею, у тому числі здійснення інноваційної діяльності закладом освіти;

- утворює та ліквідує структурні підрозділи у заснованому ним ліцеї;

- здійснює контроль за використанням ліцеєм публічних коштів;

- здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров'я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості та іншими ознаками;

- затверджує кошторис ліцею, у тому числі обсяг коштів, що передбачається на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, та контролює його виконання;

- реалізує інші права, передбачені Законом України «Про повну загальну середню освіту» та іншими актами законодавства.

4.3. Засновник ліцею зобов'язаний забезпечити:

- утримання та розвиток заснованого ним ліцею, його матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо;

- дотримання принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування під час проектування, будівництва та реконструкції будівель, споруд, приміщень ліцею;

- можливість учнів продовжити навчання на відповідному рівні освіти у разі реорганізації чи ліквідації ліцею;

4.4. Засновник ліцею має право приймати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених Законом.

4.5. Виконавчий комітет Зеленодольської міської ради є органом, уповноваженим Засновником, на управління ліцеєм.

4.5.1. Виконавчий комітет Зеленодольської міської ради як орган управління закладом освіти має право:

- укладати строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти;

- розривати строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти;

- приймати фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством;

- здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти;

- здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти;

- здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;

- реалізовувати інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

4.6. Керівник ліцею.

4.6.1. Керівник ліцею - особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту ступеня не нижче магістра, стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років, організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров'я, що не перешкоджає виконанню професійних обов'язків, пройшла конкурсний відбір та визнана переможцем конкурсу відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

4.6.2. Керівник ліцею має право:

- діяти від імені закладу без довіреності та представляти заклад у відносинах з іншими особами;

- підписувати документи з питань освітньої, фінансово-господарської та іншої діяльності закладу;

- приймати рішення щодо діяльності закладу в межах повноважень, визначених законодавством та строковим трудовим договором, у тому числі розпоряджатися в установленому порядку майном закладу та його коштами;

- призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників закладу освіти, визначати їхні посадові обов'язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов'язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства;

- визначати режим роботи закладу;

- ініціювати перед засновником або уповноваженим ним органом питання щодо створення або ліквідації структурних підрозділів;

- видавати відповідно до своєї компетенції накази і контролювати їх виконання;

- укладати угоди (договори, контракти) з фізичними та/або юридичними особами відповідно до своєї компетенції;

- звертатися до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти із заявою щодо проведення позапланового інституційного аудиту, зовнішнього моніторингу якості освіти та/або громадської акредитації закладу;

- приймати рішення з інших питань діяльності закладу освіти.

4.6.3. Керівник ліцею зобов'язаний:

- виконувати Закони України «Про повну загальну середню освіту», «Про освіту» та інші акти законодавства;

- планувати та організовувати діяльність ліцею;

- розробляти проект кошторису та подавати його засновнику або уповноваженому ним органу на затвердження;

- надавати щороку засновнику пропозиції щодо обсягу коштів, необхідних для підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- організовувати фінансово-господарську діяльність ліцею в межах затвердженого кошторису;

- забезпечувати розроблення та виконання стратегії розвитку ліцею;

- затверджувати правила внутрішнього розпорядку закладу;

- затверджувати посадові інструкції працівників ліцею;

- організовувати освітній процес та видачу документів про освіту;

- затверджувати освітню програму ліцею відповідно до чинного законодавства;

- створювати умови для реалізації прав та обов'язків усіх учасників освітнього процесу, в тому числі реалізації академічних свобод педагогічних працівників, індивідуальної освітньої траєкторії та/або індивідуальної програми розвитку учнів, формування у разі потреби індивідуального навчального плану;

- затверджувати положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в ліцеї, забезпечити її створення та функціонування;

- забезпечувати розроблення, затвердження, виконання та моніторинг виконання індивідуальної програми розвитку учня;

- контролювати виконання педагогічними працівниками та учнями (учнем) освітньої програми, індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану;

- забезпечувати здійснення контролю за досягненням учнями результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти, індивідуальною програмою розвитку, індивідуальним навчальним планом;

- створювати необхідні умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами;

- сприяти проходженню атестації та сертифікації педагогічними працівниками;

- створювати умови для здійснення дієвого та відкритого громадського нагляду (контролю) за діяльністю ліцею;

- сприяти та створювати умови для діяльності органів громадського самоврядування у ліцеї;

- формувати засади, створювати умови, сприяти формуванню культури здорового способу життя учнів та працівників ліцею;

- створювати в ліцеї безпечне освітнє середовище, забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки;

- організовувати харчування та сприяти медичному обслуговуванню учнів відповідно до законодавства;

- забезпечувати відкритість і прозорість діяльності ліцею;

- здійснювати зарахування, переведення, відрахування учнів, а також їх заохочення (відзначення) та притягнення до відповідальності;

- організовувати документообіг та звітність відповідно до законодавства;

- звітувати щороку на загальних зборах (конференції) колективу про свою роботу та виконання стратегії розвитку закладу освіти.

4.6.4. Керівник ліцею обирається на посаду за результатами конкурсу, затвердженого Засновником, та призначається ним на посаду відповідно до установчих документів закладу освіти.

4.7. Основним постійно діючим колегіальним органом управління ліцеєм є педагогічна рада, повноваження якої визначаються чинним законодавством, установчими документами закладу освіти і його статутом.

4.7.1. Педагогічна рада:

- схвалює стратегію розвитку закладу освіти та річний план роботи;

- схвалює освітню програму, зміни до неї та оцінює результати її виконання;

- схвалює правила внутрішнього розпорядку, положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти;

- приймає рішення щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;

- приймає рішення щодо переведення учнів на наступний рік навчання, їх відрахування, притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків, а також щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів та інших учасників освітнього процесу;

- розглядає питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, професійної майстерності, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- приймає рішення щодо визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічного працівника, отриманих ним поза закладами освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою;

- приймає рішення щодо впровадження в освітній процес педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;

- може ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту, громадської акредитації, зовнішнього моніторингу якості освіти та/або освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти;

- розглядає інші питання, віднесені законом та/або статутом закладу освіти до її повноважень.

4.7.2. Рішення педагогічної ради вводяться в дію наказами керівника Ліцею та є обов'язковими до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти.

4.8. Піклувальна рада ліцею може бути утвореною за рішенням Засновника.

Піклувальна рада сприяє виконанню перспективних завдань розвитку ліцею, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійсненню контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськістю, громадськими об'єднаннями, юридичними та фізичними особами.

5. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА

5.1. До майна ліцею належать:

- нерухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання тощо;

- майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав;

- інші активи, передбачені законодавством.

5.2. Майно ліцею перебуває в комунальній власності Зеленодольської міської територіальної громади, належить йому на правах оперативного управління.

5.3. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно ліцею не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

5.4. Об'єкти та майно ліцею не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

5.5. Порядок, умови та форми набуття ліцеєм прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

6. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

6.1. Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

6.2. Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти за рахунок коштів державного бюджету в ліцеї здійснюється шляхом надання освітньої субвенції та інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

Освітня субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників з нарахуваннями.

6.3. Кошти інших трансфертів з державного бюджету місцевому бюджету на загальну середню освіту спрямовуються на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення учнів та педагогічних працівників підручниками (посібниками), навчальним обладнанням, засобами навчання та на інші цілі, визначені законодавством.

6.4. Фінансово-господарська діяльність ліцею проводиться відповідно до Бюджетного кодексу України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та інших нормативно-правових актів.

6.5. Фінансова автономія ліцею в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисом обсягів.

6.6. Фінансування ліцею здійснюється з державного та місцевого бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

6.7. Іншими джерелами фінансування ліцею є:

- доходи від надання платних освітніх та інших послуг;

- благодійна допомога відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації;

- гранти;

- інші джерела фінансування, не заборонені законодавством.

Отримані із зазначених джерел кошти використовуються ліцеєм відповідно до затвердженого кошторису.

6.8. Отримані ліцеєм кошти використовуються для організації та забезпечення його діяльності, та не можуть бути вилучені в дохід державного або місцевого бюджетів, крім випадків, передбачених законом.

6.9. Фінансово-господарська діяльність ліцею здійснюється на основі кошторису, що розробляється відповідно із типовими штатними нормативами закладів загальної середньої освіти та затверджується Засновником з урахуванням пропозицій закладу освіти.

6.10. Ліцей може надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України.

Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти визначає перелік платних освітніх та інших послуг, що надаються закладом освіти, із зазначенням часу, місця, способу та порядку надання кожної з послуг, їх вартості та особи, відповідальної за їх надання.

Ліцей не може надавати (повністю чи частково) платні освітні послуги для досягнення їх учнями результатів навчання (компетентностей), визначених державними стандартами.

У ліцеї під час освітнього процесу, що забезпечує досягнення результатів навчання, передбачених освітньою програмою закладу освіти, не можуть проводитися платні заходи чи надаватися платні послуги.

Учні та їхні батьки можуть отримувати у ліцеї платні освітні та інші послуги виключно на добровільних засадах.

6.11. Утримання ліцею передбачає виплату заробітної плати педагогічним та технічним працівникам, сплату за користування комунальними послугами, зміцнення матеріально-технічної бази.

7. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

7.1. Ліцей має право укладати угоди про співробітництво, встановлювати прямі зв'язки з органами управління освітою та закладами освіти інших держав, міжнародними організаціями, фондами у встановленому законодавством порядку.

7.2. Ліцей, педагогічні працівники, учні можуть брати участь у реалізації міжнародних проектів і програм.

7.3. Міжнародна академічна мобільність учнів та педагогічних працівників ліцею реалізується шляхом їх участі у програмах двостороннього та багатостороннього міжнародного обміну учнів та/або педагогічних працівників.

8. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД (КОНТРОЛЬ) ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ЛІЦЕЮ

8.1. Формами заходів державного нагляду (контролю) у сфері повної загальної середньої освіти є:

- плановий (позаплановий) інституційний аудит;

- позапланова перевірка.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

З питань, не врегульованих Статутом, ліцей керується чинним законодавством України.

Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюється за рішенням Засновника.

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні педагогічної ради Великокостромського НВК

Великокостромського НВК Наказ від 24.03.2021 року №32

(протокол №3 від 24.03.2021р.)

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему

забезпечення якості освіти

Великокостромського

навчально-виховного комплексу

«загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад»

Зеленодольської міської ради

Апостолівського району

Дніпропетровської області


І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти (далі - внутрішня система забезпечення якості) інтегрована в загальну систему управління якістю Великокостромського навчально-виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад» Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області

Вона має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

1.2.Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Великокостромському навчально-виховному комплексі «загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад» Зеленодольської міської ради

Апостолівського району Дніпропетровської області розроблено на підставі статті 41 ч. 2 Закону України «Про освіту» і передбачає здійснення таких процедур і заходів:

  • стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
  • здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;
  • критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
  • критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;
  • забезпечення публічності інформації про освітні програми;
  • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • створення в навчальному закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх працівників НВК.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає:

  • наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);
  • організацію освітнього процесу, яка відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти;
  • контроль освітньої діяльності в НВК.
  • Внутрішня система забезпечення якості освіти в НВК спрямована на вдосконалення всіх напрямів діяльності закладу.
  • Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:
  • освітнє середовище;
  • система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;
  • система педагогічної діяльності;
  • система управлінської діяльності.
  • Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

ІІ. СТРАТЕГІЯ ТА ПРОЦЕДУРА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

  • Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти в НВК

базується на таких принципах:

  • принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
  • принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
  • принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб'єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;
  • принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
  • принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб'єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
  • Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти повинна бути об'єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.
  • Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур:
  • постійний моніторинг змісту освіти; оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;
  • спостереження за реалізацією освітнього процесу;
  • моніторинг технологій навчання;
  • моніторинг ресурсного потенціалу;
  • моніторинг управління ресурсами та процесами;
  • спостереження за станом соціально-психологічного середовища;
  • контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
  • розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
  • здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;
  • експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
  • вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
  • збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
  • аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;
  • надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.
  • Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:
  • самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
  • моніторинг якості освіти.
  • Завдання моніторингу якості освіти:
  • здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в НВК;
  • створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
  • аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
  • створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;
  • прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в НВК.

Моніторинг в навчальному закладі здійснюють:

  • директор НВК та його заступники;
  • засновник;
  • органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
  • органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;
  • громадськість.

Основними формами моніторингу є:

  • проведення контрольних та діагностичних робіт;
  • участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;
  • перевірка документації;
  • опитування, анкетування;
  • спостереження за уроками, відвідування заходів.

Критерії моніторингу:

  • об'єктивність;
  • систематичність;
  • відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
  • надійність (повторний контроль іншими суб'єктами);
  • гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості). Очікувані результати:
  • отримання результатів стану освітнього процесу в НВК;
  • покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських рішень.

Підсумки моніторингу:

  • підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
  • за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
  • дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних спільнот вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності - якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
  • контингент учнів;
  • психолого-соціологічний моніторинг;
  • результати навчання учнів;
  • педагогічна діяльність;
  • управління НВК;
  • освітнє середовище;
  • медичний моніторинг;
  • моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
  • формування іміджу навчального закладу.

ІІІ. МЕХАНІЗМ РОЗРОБКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ

  • Стандарти забезпечення якості дошкільної,загальної середньої освіти - це нормативні документи, які регламентують діяльність адміністрації, вчителів та учнів, дошкільнят із забезпечення якості освіти та визначають міру їхньої відповідальності.

Стандарти дошкільної, загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки.

Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти ( стандарту) загальні й застосовуються в НВК.

  • На підставі Типових освітніх програм, розроблених МОН України НВК розробляє власну освітню програму та навчальний план. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Освітню програму затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.
  • СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність, схваленим педагогічною радою (протокол № 1 від 31.08.2020) та затверджене директором НВК.

  • КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
  • Навчальний заклад регулярно контролює й оцінює показники, пов'язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.
  • Внутрішня система моніторингу рівня знань учнів діє відповідно до нормативних документів НВК:
  • Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти;
  • Положення про моніторинг;
  • Положення про державну підсумкову атестацію з предметів загальноосвітньої підготовки.
  • Система оцінювання знань учнів включає поточний, тематичний, семестровий контроль знань та вмінь здобувачів загальної середньої освіти.
  • Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів - це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів.

Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

  • Показники: рівень успішності, кількість переможців всеукраїнських предметних олімпіад ІІ, ІІІ етапів, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність працевлаштування випускників, рейтинг навчального закладу серед шкіл громади , Дніпропетровської області, України.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов'язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

  • вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
  • математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
  • інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують

подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

  • екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно- комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
  • навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов'язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров'я і збереження здоров'я інших людей, дотримання здорового способу життя;
  • культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
  • підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

  • контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
  • навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
  • діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
  • стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
  • виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

  • характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
  • якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
  • сформованість предметних умінь і навичок;
  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
  • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
  • самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

  • повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
  • глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;
  • гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
  • системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
  • міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Оцінювання учнів 1-2 класів.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб'єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і само оцінювання.

Здійснення формувального оцінювання орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня. Воно розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно.

Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до першого циклу навчання (1-2 класи), і очікувані результати, зазначені в освітній програмі.

При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для:

  • організації постійного спостереження за динамікою формування певних навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, та особистим розвитком учня;
  • обговорення навчального поступу з учнями та їхніми батьками або особами, які їx замінюють;
  • формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.

Завершальне (підсумкове) оцінювання результатів навчання у першому класі має місце лише в кінці навчального року і проводиться з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Форми і види перевірок для проведення завершального оцінювання учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.

Формувальному оцінюванню підлягає процес навчання учня, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату. Метою такого оцінювання є формування у дитини впевненості в собі, в своїх можливостях; відзначення будь-якого успіху; акцентування уваги на сильних сторонах, а не на поминках; діагностування досягнення на кожному з етапів навчання; адаптування освітнього процесу до здатностей дитини; виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.

Формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчальну діяльність, вияв власних здобутків та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь при виконанні практико орієнтованих завдань.

Невід'ємним складником оцінювальної діяльності є вироблення в учнів здатності самостійно оцінювати власний прогрес. Для організації самоконтролю можна використовувати різноманітні листки самооцінювання, оформлені у цікавий для дітей спосіб. Здійснення зворотного зв'язку з учнями в процесі оцінювання кожної виконаної роботи має орієнтувати їх на успіх, підтримувати й надихати на саморозвиток і вдосконалення. Таким чином виявляється формувальний характер контролю та оцінювання особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.

Алгоритм діяльності вчителя

під час організації формувального оцінювання.

  • Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

Вчитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку (заняття).

Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання з'ясувати, на якому рівні вона досягнута.

  • Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.

Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб'єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу. Критерії оцінювання для поточного оцінювання мають описувати те, що заявлено в навчальних цілях. Учнів слід ознайомити із ними до початку виконання завдання. Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання.

Забезпечення активної участі учнів у процесі оцінювання.

Створення ефективного зворотного зв'язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. У процесі оцінювання важливо не протиставляти дітей одне одному. Стимулюючим має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Складнощі у навчанні необхідно обговорювати з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини.

Водночас доцільно залучати дітей до взаємооцінювання, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчання, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективі.

  • Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

У процесі навчання першокласників важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їx відповідність меті діяльності, оскільки початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення у повному обсязі мають сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку.

Слід зазначити, що здатність до персональної рефлексії у дітей 6-7 років є достатньо обмеженою, але можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Умовою розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного та спільного значення. Таким чином закладаються основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання:

«Що нового дізнався на уроці?», «Що привернуло твою увагу?», «Що нового у спілкуванні?», «Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?».

  • Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Формувальне оцінювання дає можливість вчителю, відстежуючи рух дитини до навчальних цілей, здійснити корегування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі - усвідомити відповідальність за своє навчання. Оцінка діяльності учнів має бути позитивною. У випадку невдач або непосильності певної роботи для конкретного учня доцільно запропонувати йому легше завдання, аби оцінити й підтримати зусилля.

Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним, та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат, не є предметом розгляду у першому класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.

Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів,

розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання. Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня вчителем не повинно стати причиною заниженої самооцінки молодшого школяра, що неминуче позначається на його навчальній мотивації й успішності.

Під час організації навчання взагалі і оцінювання в першому класі зокрема, важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель, звичайно, завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою відмітити навіть ледь помітне просування уперед: «Добре! Твоя буква А зараз набагато краща».

Діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими. Молодші школярі мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя.

Враховуючи цю вікову особливість, а також важливу роль початкової школи як «стартового майданчика» для того, щоб задати індивідуальну траєкторію особистості не тільки у навчальній діяльності, а й в особистісному розвитку, вчителю слід використовувати формувальне оцінювання, яке на етапі першого класу має включати два обов'язкових компоненти:

  • доброзичливе ставлення до учня як до особистості;
  • позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв'язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).

Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується учителем/учителькою у свідоцтві досягнень.

Свідоцтво досягнень має бути зрозумілим документом для батьків дитини або осіб, які їх замінюють, що дає розгорнуте уявлення про навчальний поступ дитини в школі під час навчального року.

Запропонований зразок свідоцтва досягнень складається з 2 частин:

  • перша частина - характеристика особистих досягнень учнів, заповнюється у жовтні, як проміжний, та у травні як підсумковий звіт, з метою фіксування навчального поступу, у якому оцінюється активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з іншими учнями тощо.
  • Друга частина складається з оцінювання предметних компетентностей. Заповнюється тільки у травні.

Для оцінювання учнів пропонується чотирирівнева система: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «ще потребує уваги i допомоги».

Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. У першому класі оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та освітнього процесу в цілому, але не результату.

При заповненні свідоцтва досягнень пропонуємо відмічати визначення рівня у довільній формі (графічні знаки).

Учитель роздруковує два екземпляри свідоцтва. Батькам або особам, які їх замінюють, видають один екземпляр, другий залишається в школі і зберігається в особовій справі. За бажанням, батьки можуть залишити свій коментар у свідоцтві, для цього, зустрітись з учителем і написати свої побажання на екземплярі, що зберігається в навчальному закладі.

Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально,

Основними функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна, навчальна, виховна, управлінська.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід'ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.

Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.

Застосування формувального оцінювання уможливлює розв'язання таких освітніх завдань:

  • підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;
  • сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів;
  • формування в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін;
  • формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок і розуміння їх як невід'ємних етапів на шляху досягнення успіху;
  • забезпечення постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу;
  • здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень учнів на кожному з етапів навчання.

Об'єктами формувального оцінювання є процес навчання учнів, а також результат навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Провідна роль у формувальному оцінюванні належить критеріям, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів. Орієнтирами для визначення критеріїв формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до першого циклу навчання (1-2 класи), і очікувані результати, зазначені в освітній програмі навчального закладу.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

  • педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
  • аналізу учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
  • самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
  • оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
  • застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу («Світлофор», «Мікрофон»,

«Вихідних квиток» тощо).

Педагогічне спостереження за навчальною та іншими видами діяльності учня здійснюється учителем протягом року. Залежно від мети спостереження, вчитель може оцінювати дітей в різноманітних ситуаціях, коли вони працюють в парі, групі, індивідуально. Оцінюються також не тільки навчальні результати учня, але і його активність, зацікавленість, мотивація, що є також важливими цілями у початковій школі.

Результати педагогічних спостережень (зміни в поведінці учня, його емоційних реакціях, мотивації, вольових проявах, зниження чи підвищення результативності навчальної діяльності тощо) рекомендуємо фіксувати у зошиті спостережень учителя. Ці нотатки дозволять йому під час підготовки до уроку дидактично доцільно визначати навчальні завдання для кожної дитини та під час індивідуальних зустрічей з батьками, аргументовано обговорювати результати навчання учня та способи їх удосконалення, аргументовано робити записи у свідоцтві досягнень на початку та наприкінці навчального року. Зошит спостережень учителя ведеться у довільній формі, є його особистим документом та не підлягає перевірці з боку адміністрації.

Іншим способом фіксації педагогічних спостережень може бути заповнення індивідуальної картки навчального поступу учня, приклад якої наведено нижче.

Прізвище та ім'я учня

+ + має значні успіхи;

+ демонструє помітний прогрес;

V досягає результату з допомогою вчителя;

! потребує значної уваги і допомоги.

Ціль / уміння

Дата

Дата

Дата

Дата

Відповідає на питання "так/ні"

+

+

+ +

+ +

Відповідає на спеціальні питання

!

V

V

+ +

Взаємодіє з іншими

Учитель може самостійно розробити оцінювальний аркуш для групи учнів з метою визначення рівня засвоєння матеріалу кожного розділу відповідно до навчальної програми, визначивши при цьому цілі з кожного аспекту діяльності. Нижче наведено орієнтовну форму такого аркуша (на прикладі іноземної мови).

РОЗДІЛ 7

Прізвище та ім'я учня

Лексика: почувши слово, вказує

на відповідний малюнок

Лексика: називає

зображення

Усна

інтеракція: задає питання

і відповідає

Розігрує сценку, правильно використовуючи слова і фрази

Читає слова з довгим голосним

звуком

Учнівські портфоліо передбачають систематизацію робіт учнів як свідчення їхніх успіхів і досягнень. У другому класі діти започатковують ведення портфоліо у вигляді папки з прикріпленими аркушами таблиці для переліку робіт та графою для дати або іншому форматі, за спільним рішенням учителя та учнів. До портфоліо долучають малюнки, діагностичні та інші письмові роботи, їх результати, а також результати творчої та проектної діяльності учнів.

Само- та взаємооцінювання учнів організовується вчителем на регулярній основі за визначеними критеріями до умінь, що є наскрізними, та складових компетентностей, залежно від навчального поступу учнів. Шкали для само- та взаємооцінювання рекомендовано застосовувати на вибір учителя:

  • трирівневу шкалу оцінювання «мені ще варто попрацювати - я тренуюся - мені вдається»;
  • шкалу, ідентичну до тієї, що застосовується у свідоцтві досягнень;
  • шкалу, розроблену вчителем самостійно.

Під час взаємооцінювання необхідно приділяти особливу увагу формуванню уміння в учнів коректно висловлювати думку про результати роботи однокласників, давати поради щодо їх покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття цінності кожного учня в колективі.

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об'єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні зазначають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.

Неприпустимим є формулювання оцінних суджень, що принижують гідність дитини, прирівнювання оцінних суджень до певних рівнів навчальних досягнень, а також використання зовнішніх атрибутів (зірочки, квіточки, прапорці тощо) у разі їх співвіднесення з певними балами чи рівнями навчальних досягнень здобувачів освіти.

Формувальне оцінювання має мотивувати, підтримувати й надихати учнів на успіх, саморозвиток і вдосконалення, вияв власних здобутків у навчальній діяльності та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь під час виконання практико орієнтованих завдань. Воно має бути спрямованим на виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути досягати максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.

Підсумкове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів у другому класі здійснюється протягом навчального року за результатами опанування ними теми, кількох тем, розділу програми тощо. Підсумкове завершальне оцінювання здійснюється в кінці навчального року з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання.

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється вербально за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими у формі тестових завдань, комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Форми та засоби оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностичних робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх готовності до виконання того чи іншого завдання. У другому класі тривалість виконання діагностичної роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин - інструктаж, 35 хвилин - виконання роботи).

Усі діагностичні роботи проводяться протягом навчального року, дотримуючись структурування програмового матеріалу логічно завершеними частинами. Проведення діагностичних робіт учитель передбачає у календарно- тематичному плані, орієнтуючись на кількість тем у межах кожного предмета або результати формувального оцінювання учнів.

Рекомендовано проводити діагностичні роботи з мовно-літературної, математичної та природничої освітніх галузей.

Під час планування діагностичних робіт з української мови рекомендовано враховувати усі види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та передбачати їх комбінацію (аудіювання, читання вголос, читання напам'ять, переказ, робота з літературним твором/медіатекстом, списування, диктант, робота з мовними одиницями).

Діагностика навчальних досягнень з таких освітніх галузей як технологічна, інформатична, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична може відбуватися у складі комплексних робіт із використанням компетентнісних завдань у межах інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

Проведення окремих діагностичних робіт з цих освітніх галузей не передбачено.

Діагностичні роботи з мистецької та фізкультурної освітніх галузей, а також курсів за вибором не є обов'язковими у другому класі.

Письмові діагностичні роботи учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо. Результатом оцінювання діагностичної роботи є оцінне судження відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень учнів (згідно з додатком) або інша вербальна оцінка, за вибором учителя. У Класному журналі на сторінках «Облік навчальних досягнень учнів» у графі «Зміст уроку» (права сторінка розвороту журналу) фіксують факт проведення діагностичної роботи, у колонці під датою проведення уроку (ліва сторінка розвороту журналу). У Класному журналі не фіксуються оцінні судження (або інші позначки), що характеризують досягнення учня за результатами діагностичної роботи. Діагностичні роботи та їх результати є відображенням навчального поступу учнів та можуть зберігатися в учнівському портфоліо.

Документами, які свідчать про результати навчання учнів і підтверджують факт досягнення ними очікуваних результатів, є робочі зошити учнів, робочі аркуші з виконаними роботами, зошити для діагностичних робіт, учнівські портфоліо. Зошити для діагностичних робіт, учнівські портфоліо рекомендовано зберігати у НВК.

Підсумкове завершальне оцінювання навчальних досягнень учнів передбачає узагальнення інформації про їхній навчальний поступ протягом навчального року, при цьому не передбачає проведення окремих діагностичних робіт. Результати підсумкового завершального оцінювання учитель визначає на основі власних педагогічних спостережень, результатів тематичного оцінювання, аналізу учнівських портфоліо та фіксує у Класному журналі і свідоцтвах досягнень.

У Класному журналі на сторінці «Зведений облік навчальних досягнень учнів» учитель записує рішення педагогічної ради про переведення учнів до наступного класу. У випадку, коли учні не досягли очікуваних результатів навчання, вони можуть продовжувати навчання за індивідуальним навчальним планом або бути залишеними на повторний курс навчання за письмовим зверненням батьків. При цьому у Класному журналі на сторінці «Зведений облік навчальних досягнень учнів» робиться запис з відповідним рішенням педагогічної ради.

Свідоцтво досягнень заповнюється вчителем двічі на рік. У жовтні заповнюється лише його перша частина, у травні - перша і друга частини.

У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про навчальний поступ учня/учениці у школі протягом навчального року з усіх предметів вивчення за показниками, які відповідають визначеним типовою освітньою програмою очікуваним результатам навчання, та надає рекомендації щодо подальшого навчання. Документ підписують учитель і батьки. Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в НВК.

Інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його/її батьками або консультацій з фахівцями, які беруть участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня.

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 1-4 класів НУШ.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі носить формувальний характер, здійснюється вербально, на суб'єкт- суб'єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю та самооцінювання на основі наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

Метою оцінювання учня в першому класі є:

формування впевненості в собі, в своїх можливостях;

відзначення будь-якого успіху;

акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках;

діагностування досягнення на кожному з етапів навчання;

адаптування освітнього процесу до здатностей дитини;

запобігання виробленню страху помилки;

виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;

стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів.

Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

Застосування формувального оцінювання реалізує такі освітні завдання:

Підтримання бажання вчитися та прагнути до макимально можливих результатів.

Сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів.

Формування в учнів упевненості в собі.

Формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок. Усвідомлення ними, що власні помилки - це шлях до успіху.

Забезпечення постійного зворотнього зв'язку щодо сприйняття та усвідомлення учнями навчального матеріалу на кожному етапі уроку (щоб вчитель бачив, чого досягли учні, де роблять помилки).

Здійснення діагностування особистісного розвитку та навчально ї діяльності учнів на кожному з етапів навчання.

Шляхи формувального оцінювання

1. Педагогічне спостереження за навчальною та іншими видами діяльності учнів.

2. Аналіз учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів результатів їхніх діагностичних робіт.

3. Самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів.

4. Оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками.

Чого не можна робити вчителю при формувальному оцінюванні

1. Робота вчителя в початковій школі - розкрити потенціал кожної дитини, а не перевірити її на відповідність певному стандарту.
2. Формувальне оцінювання не повинно містити частки НЕ, жодних негативних суджень чи критики.
3. Формувальне оцінювання не може складатися з балу, цифри, букви чи лише одного слова, а також використання зовнішніх атрибутів (зірочок, квіточок, сонечок, хмарок) у разі їх співвіднесення з певними балами чи рівнями навчальних досягнень здобувачів освіти заборонено.

За результатами формувального оцінювання заповнюється свідоцтво досягнень двічі на рік (у жовтні перша частина, у травні - перша і друга частини). Вчителі у Свідоцтві досягнень фіксують інформацію про навчальних поступ учня протягом року з усіх предметів згідно з очікуваними результатами, визначеними освітньою програмою та надає рекомендації щодо подальшого навчання. Свідоцтво досягнень заповнюється у двох екземплярах , підписується батьками, вчителем. Одна завірена копія залишається у особовій справі учня, а інша залишається у батьків. Свідоцтво досягнень потрібне для того, щоб дати батькам і учням зрозумілий та структурований зворотний зв'язок про те, що відбувалося протягом навчального року чи семестру.

У третьому та четвертому класах вчителі повинні дотримуватися алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, запропонований у методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924).

Орієнтовні вимоги до педагогічного спостереження, учнівського портфоліо, само- та взаємооцінювання викладено у наказі Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 № 1154.

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об'єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог. Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи

Рівні навчальних

досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учні розрізняють об'єкти вивчення

2

Учні відтворюють незначну частину навчального

матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання

II. Середній

4

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний

навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять,

сформулювати правило

6

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але

недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

III. Достатній

7

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок,

частково контролюють власні навчальні дії

8

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні,

хоч і мають неточності

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й

систематизувати інформацію, використовують

загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

IV. Високий

10

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки,

узагальнення

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її,

ставити і розв'язувати проблеми

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися

джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

  • усунення безсистемності в оцінюванні;
  • підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
  • індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
  • систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
  • концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень має право на підвищення семестрової оцінки.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, міському, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

VІ. ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ВДОСКОНАЛЕННЯ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

  • Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.

Педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати свою кваліфікацію.

  • Для забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних і науково- педагогічних працівників необхідно виконати завдання з:
  • удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань з урахуванням вимог відповідного професійного стандарту (у разі його наявності);
  • набуття особою досвіду виконання додаткових завдань та обов'язків у межах спеціальності та/або професії, та/або займаної посади;
  • формування та розвитку цифрової, управлінської, комунікаційної, медійної, інклюзивної, мовленнєвої компетентностей тощо.
  • Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами.
  • Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.
  • Педагогічні працівники з урахуванням результатів самооцінки компетентностей і професійних потреб, змісту власної викладацької діяльності та/або посадових обов'язків самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб'єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.

6.7.НВК забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників згідно з планом підвищення кваліфікації навчального закладу на певний рік, що формується, затверджується і виконується відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800.

6.8.Педагогічні працівники мають право на підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації опорного закладу на відповідний рік згідно Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково- педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800.

6.9.Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

- навчання за програмою підвищення кваліфікації;

стажування;

  • участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Окремі види діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників, зазначені (участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти, а також участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер- класах тощо), що провадилася поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти, можуть бути визнані як підвищення кваліфікації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800.

6.10.Директор НВК після затвердження в установленому порядку кошторису навчального закладу на відповідний рік невідкладно оприлюднює загальний обсяг коштів, передбачений на підвищення кваліфікації працівників НВК, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також за рахунок інших коштів, передбачених у кошторисі НВК на підвищення кваліфікації.

6.11.Протягом наступних 15 календарних днів з дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок зазначених коштів, подає заступнику директора пропозицію до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік, яка містить інформацію про тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форми, обсяг (тривалість), суб'єкта (суб'єктів) підвищення кваліфікації (із зазначенням інформації, визначеної Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 21 серпня 2019 р. № 800., вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги.

6.12.З метою формування плану підвищення кваліфікації НВК на поточний рік пропозиції педагогічних працівників розглядаються педагогічною радою. За згодою педагогічного працівника його пропозиція може бути уточнена або змінена, зокрема з урахуванням обсягу видатків, передбачених на підвищення кваліфікації. За результатами розгляду педагогічна рада НВК затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік в межах коштів, затверджених у кошторисі навчального закладу за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на відповідний рік (за винятком коштів самостійного фінансування підвищення кваліфікації педагогічними працівниками).

6.13.У разі невідповідності пропозиції педагогічного працівника щодо обсягу підвищення кваліфікації вимогам, визначеним абзацом другим пункту 16 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800, або відсутності інформації про суб'єкта (суб'єктів) підвищення кваліфікації, визначеної цим Порядком, така пропозиція не розглядається педагогічною радою.

6.14.Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом їх участі у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо здійснюється відповідно до річного плану підвищення кваліфікації НВК та не потребує визнання його педагогічною радою.

6.15.План підвищення кваліфікації навчального закладу на відповідний рік включає:

  • список педагогічних працівників, які повинні пройти підвищення кваліфікації у цьому році;
  • теми (напрями, найменування);
  • форми;
  • види;
  • обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації (у годинах або кредитах ЄКТС);
  • перелік суб'єктів підвищення кваліфікації;
  • строки (графік);
  • вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним або науково- педагогічним працівником.

План підвищення кваліфікації може містити додаткову інформацію, що стосується підвищення кваліфікації педагогічних працівників. План підвищення кваліфікації може бути змінено протягом року в порядку, визначеному педагогічною радою. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників організовується та проводиться згідно з планом-графіком на рік, який є складовою річного плану роботи НВК

За погодженням педагогічного працівника, директора НВК (заступника директора) і суб'єкта підвищення кваліфікації строки (графік) підвищення кваліфікації такого працівника протягом відповідного року можуть бути уточнені без внесення змін до плану підвищення кваліфікації.

6.16.На підставі плану підвищення кваліфікації директор НВК (заступника директора) забезпечує укладення між закладом та суб'єктом (суб'єктами) підвищення кваліфікації договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.

6.17 Для вдосконалення фахової майстерності, підвищення професійного потенціалу педагогічного складу в НВК передбачено:

  • розширення зв'язків методичних спільнот з колегами інших загальноосвітніх закладів громади, області, України;
  • посилення роботи з молодими вчителями, запровадження обов'язкової 3-річної програми школи молодого вчителя, які залучаються до педагогічної роботи вперше;
  • підвищення рівня володіння педагогічними працівниками інформаційними технологіями в сучасному педагогічному процесі, врахування його в ході атестації вчителів.

VІІ. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

  • Оцінювання освітньої діяльності педагогічних працівників забезпечує об'єктивний аналіз її якості та активізації професійної діяльності.
  • Оцінювання педагогічних працівників здійснюється шляхом аналізу виконання ними посадових обов'язків та індивідуальної участі в освітньому процесі.
  • Критерії оцінки охоплюють кваліфікаційні показники педагогічних працівників, навчальну, виховну, організаційну та науково-методичну діяльність.

VІІІ. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року

№2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року.

Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п'ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об'єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується, тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Кваліфікаційні категорії

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст

першої категорії

Спеціаліст вищої

категорії

1.Знання теоретичних і практичних основ

предмета

Відповідає загальним вимогам, що

Висуваються до вчителя.

Має глибокі знання зі свого предмета

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін

Відповідає вимогам,що висуваються до вчителя вищої

кваліфікаційної категорії.

Має глибокі знання зі свого предмета

і суміжних

дисциплін, які значно перевищують

обсяг програми.

2.Знання сучасних досягнень у методиці

Слідкує за

спеціальною і методичною літературою;

працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого сучасності; уміє самостійно розробляти методику

викладання

Володіє методиками

аналізу навчально- методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи

Володіє методами науково-

дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики

3.Уміння аналізувати

свою діяльність

Бачить свої недоліки, прогалини і

прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак

покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи

Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення.

Усвідомлює необхідність

систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей

Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та

аналізує її, виділяючи

сильні і слабкі сторони.

Свідомо намічає

програму

самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи

реалізації

4. Знання нових педагогічних концепцій

Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов

Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами

Розробляє нові

педагогічні технології

навчання й виховання, веде роботу з їх апробації,

бере участь у дослідницькій

,

експериментальній

діяльності

5. Знання теорії педагогіки й вікової психології

учня

Орієнтується в сучасних психолого- педагогічних

концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях

Вільно орієнтується в сучасних психолого- педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності.

Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення

Користується різними формами

психолого- педагогічної

діагностики й науковообґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і

прийняти рішення в нестандартних ситуаціях

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст

першої категорії

Спеціаліст вищої

категорії

1.Володіння способами

індивідуалізац ії навчання

Враховує у

стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня

інтелектуального й особистісного розвитку дітей

Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в

полі зору

«сильних»,

«слабких» і

«середніх» за рівнем знань учнів; працює за

індивідуальними планами з

обдарованим

и і слабкими дітьми

2.Уміння активізуват и пізнавальну діяльність

учнів

Створює умови, що формують мотив

діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність

учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з

недостатньо

сформованими

навичками учіння.

Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи

навчання. Міцні ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною

активністю і

сформованими навичками.,

Забезпечує залучення кожного

школяра до процесу

активного учіння.

Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову

діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний

матеріал; уважний до рівня знань

усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними

знаннями і сформованими навичками.

3. Робота з розвитку в учнів загальнонавч альних вмінь і навичок

Прагне до

формування навичок раціональної

організації праці

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень).

Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках

(грамотність,

акуратність, каліграфія).

4.Рівень навченості учнів

Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів

Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів,

перевірних робіт, екзаменів

Учні

реалізують свої

інтелектуальні можливості чи близькі до

цього; добре сприймають, засвоюють і

відтворюють пройдений навчальний матеріал,

демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички

розв'язування практичних

завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук.

ІІІ. Комунікативна культура

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.

Комунікатив ні й

організаторс ькі здібності

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю

Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих;

допомагає близьким, друзям; проявляє

ініціативу в

спілкуванні; із задоволенням бере участь в

організації громадських

заходів; здатний прийняти

самостійне рішення в складній ситуації. Усе

виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу.

Наполегливий у діяльності, яка його приваблює

Відчуває потребу в комунікативній і організаторській

діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в

комунікації та організаторській

діяльності

2.

Здатніст ь до

співпраці з учнями

Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації

Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя

Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні.

Виховує вміння толерантно

ставитися до чужих поглядів. Уміє обґрунтовано

користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших

результатів при оптимальному

докладанні розумових, вольових та

емоційних зусиль учителя й учнів

3. Готовність до співпраці з колегами

Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного

спілкування;

намагається створити навколо себе доброзичливу

обстановку співпраці з колегами

Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з

утвердженням

колективістських принципів моралі

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами

. Готовність до співпраці з батьками

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї,

систематично

співпрацює з батьками

Залучає батьків до діяльності;

спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння

знаннями

педагогіки й психології

Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно,

домагаючись відвертості,

взаєморозуміння, чуйності

5.

Педагогічний такт

Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються

негативно на стосунках з учнями

Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі,

вимогливості, справедливості

6. Педагогічна культура

Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди

Уміє чітко й логічно

висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну

інтонацію

Досконало володіє своєю мовою, словом,

професійною термінологією

7. Створення комфортного мікроклімату

Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-

психологічний клімат для кожної дитини

Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття

гуманності,

співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для

розвитку талантів, розумових і фізичних

здібностей,

загальної культури особистості

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові

обдарованих дітей

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

ІХ. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Формою контролю за діяльністю адміністрації НВК є атестація.

Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

  • саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;
  • стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку навчального закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;
  • річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;
  • здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;
  • забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;
  • поширення позитивної інформації про НВК;
  • створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);
  • застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;
  • забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;
  • позитивна оцінка компетентності директора з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:

  • цілеспрямованість та саморозвиток;
  • компетентність;
  • динамічність та самокритичність;
  • управлінська етика;
  • прогностичність та аналітичність;
  • креативність, здатність до інноваційного пошуку;
  • здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти НВК включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

  • планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації;
  • організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
  • контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
  • коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

  • ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
  • призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;
  • формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);
  • визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);
  • визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;
  • удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні спільноти, педагогічна рада НВК, директор (заступники директора з навчально-виховної роботи та заступник директора з виховної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

  • проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;
  • розширенні зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

  • наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
  • оптимальність та дієвість управлінських рішень;
  • керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
  • формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);
  • підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
  • кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
  • наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

Х. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Приміщення НВК складається з однієї будівлі: навчального (рік введення в дію - 1977 році). Проектна потужність - 270 учнівських місць. Стан будівлі добрий.

Приміщення та територія навчального закладу відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утримання закладів загальної середньої освіти.

Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями. Діє центральний водогін.

Їдальня знаходиться в шкільному приміщенні. Наявне холодне та гаряче водопостачання, необхідне технологічне обладнання. Приміщення їдальні розраховане на 70 посадкових місць.

НВК працює за кабінетною системою. В НВК є такі кабінети: фізичний, хіміко-біологічний, математичний , української мови і літератури, географії, історії, зарубіжної літератури , основ інформатики та обчислювальної техніки - 2, Захисту України. Всього класних кімнат - 24. Кількість навчальних приміщень забезпечує навчання учнів в одну зміни. Наявні бібліотека, спортивний зал - 2, стадіон з футбольним полем, доріжкою, ямою для стрибків, спортивна площадка зі штучним покриттям, майстерня та кабінет обслуговуючої праці.

Рівень матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів складає 50%. Ефективно використовується база кабінетів фізики, хімії, біології, майстерні та кабінету обслуговуючої праці. В спортивному залі є обладнаний спортивним інвентарем на 50%.

Кількість комп'ютерів в НВК - 31. На 7 учнів припадає 1 комп'ютер. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу -100 Мбіт/с).

Учні забезпечені підручниками, програмовою художньою літературою.

Книги зберігаються в належних умовах.

Усі приміщення використовуються упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуються в належному стані. Матеріально - технічна база НВК пристосована для освітнього процесу.

Адміністрація розробляє та затверджує інформаційний пакет із соціальної адаптації учнів; комплекс заходів з адаптації учнів 1, 5, 10 класів, організовує моніторинг її результативності на підставі визначених нею критеріїв.

Практичний психолог, педагог-організатор, класні керівники, вихователі допомагають учням у реалізації заходів із соціальної адаптації.

Органи учнівського самоврядування виходять з пропозиціями до керівництва щодо вдосконалення заходів та беруть участь у громадській діяльності НВК.

ХІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЯВНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ

Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно- комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти.

Така діяльність проводиться у двох напрямках:

  • впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;
  • комп'ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб'єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям - це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. У НВК здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю; інформування педагогів через електронні скриньки та Google-сервіси, груп у Facebook, Instagram, Viber.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

  • статистична інформація форм ЗНЗ-1, 83-РВК;
  • інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

Роботу інформаційної системи школи забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників (в тому числі через зону Wi- Fi).

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля навчального закладу функціонує офіційний сайт закладу https://velikokostromskij-navchalno-vikhovnij-kompleks-zagalnoos.webnode.com.ua/

ХІІ. БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулює Закон "Про освіту". Права та обов'язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:

  • безпечні й комфортні умови праці та навчання;
  • відсутність дискримінації та насильства;
  • створення інклюзивного і мотивувального простору. Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:
  • формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;
  • впровадження демократичної культури, захист прав

дитини і формування демократичних цінностей;

  • запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;
  • формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;
  • запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;
  • формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;
  • профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;
  • профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я як найвищої соціальної цінності;
  • формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;
  • розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

ХІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ОПОРНОГО ЗАКЛАДУ

13.1. Публічність інформації про діяльність НВК забезпечується відповідно до вимог статті 30 Закону України « Про освіту».

13.2.На офіційному сайті НВК розміщується інформація, яка підлягає обов'язковому оприлюдненню, а саме:

  • статут закладу освіти
  • ліцензії на провадження освітньої діяльності
  • структура та органи управління закладом освіти
  • кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами
  • освітні програми, що реалізуються в закладі освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою
  • територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником
  • мова освітнього процесу
  • наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення ( у разі його проведення)
  • матеріально - технічне забезпечення закладу освіти

(згідно з ліцензійними умовами)

  • результати моніторингу якості освіти
  • річний звіт про діяльність закладу
  • правила прийому до закладу освіти
  • інша інформація, що оприлюднюється за рішенням НВК або на вимогу законодавства.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України

«Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

ХІУ.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Для забезпечення дієвості внутрішньої системи забезпечення якості в опорному закладі діяльність структурних підрозділів спрямовано на:

  • удосконалення наявної інформаційної системи структурних підрозділів шляхом відстеження динаміки процесів у часі та в розрізі навчальних програм;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
  • забезпечення удосконалення системи постійного моніторингу в НВК, пошук ефективних форм і методів моніторингу;
  • забезпечення подальшої практики публічної звітності НВК про діяльність;
  • створення загальношкільної інформаційної системи моніторингу якості, яка б забезпечувала інтеграцію баз даних структурних підрозділів, характеризуючи:
  • досягнення учнів та показники їхньої успішності;
  • результати працевлаштування випускників НВК;
  • якісний склад та ефективність роботи вчителів;
  • наявні навчальні та матеріальні ресурси.

XУ. ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДИЗАЙН ТА РОЗУМНЕ ПРИСТОСУВАННЯ

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн НВК створюється на таких принципах:

  • рівність і доступність використання;
  • гнучкість використання;
  • просте та зручне використання;
  • сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;

6) наявність необхідного розміру і простору.

VIIІ. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів ЗЗСО за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в школі Дані щодо процедури та результатів оцінювання узагальнені в таблиці «Механізми реалізації ВСЗЯО» (див. табл. 1).

2. Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

  • освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
  • система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);
  • педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
  • управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

3. Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п'ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).

4. Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об'єднань, педагогічні працівники, практичний психолог, бібліотекар, медична сестра, члени ради НВК, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

5. Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам'ятка, бланк, анкета тощо).

6. Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

7. Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов'язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

8. Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в ЗЗСО.

Таблиця Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

№з/п

Компоненти напряму оцінювання

Періодичніс ть оцінювання

Відповідаль ні за оцінювання

Методи збору інформації та інструментарій

Форми узагальнення інформації

Рівень оцінювання

Управлінс ьке рішення

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Освітнє середовище

5 років

Директор

Аналіз документів

Аналітична довідка

Наказ

Облаштування території закладу

1 рік

Заступник

Опитування

Письмовий звіт

Розпорядження

Стан приміщення закладу

Півріччя (семестр)

Керівники МО

Спостереження

Усний звіт

Вказівка

Дотримання повітряно-теплового, питного режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримування туалетів, дотримання питного режиму

Чверть

Педпрацівники

Моніторинг

Доповідна записка

Доручення письмове

Раціональне використання приміщень і комплектування мережі класів

Півріччя (семестр)

Заступник

Спостереження,

вивчення документації

Письмовий звіт

Вказівка

Наявність персональних робочих місць для педпрацівників та облаштування місць відпочинку для учасників освітнього процесу

Півріччя (семестр)

Заступник

Спостереження, опитування

Усний звіт

Розпорядження

Забезпечення закладу навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, необхідним для реалізації освітньої програми

Півріччя (семестр)

Заступник

Спостереження, опитування

Усний звіт

Розпорядження

Проведення навчання/інструктажів з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій

Півріччя (семестр)

Директор

Вивчення документації, опитування

Аналітична довідка

Наказ

Дотримання учасниками освітнього процесу вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки

Щоденно

Директор

Спостереження

Усний звіт

Розпорядження

Створення умов для харчування здобувачів освіти і працівників

Чверть

Педпрацівники

Вивчення документації, опитування, спостереження

Доповідна записка

Доручення письмове

Створення умов для безпечного використання мережі інтернет

Чверть

Педпрацівники

Спостереження, опитування

Усний звіт

Розпорядження

Наявна система роботи з адаптації здобувачів освіти до освітнього простору, професійної адаптації працівників

Півріччя (семестр)

Заступник

Опитування

Письмовий звіт

Вказівка

Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

Чверть

Директор

Вивчення документації, опитування

Усний звіт

Наказ

Облаштування приміщення та території закладу освіти з урахуванням принципів універсального дизайну

Півріччя (семестр)

Директор

Спостереження, опитування

Усний звіт

Розпорядження

Застосування методик та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Чверть

Заступник

Спостереження, опитування

Письмовий звіт

Вказівка

2.

Система оцінювання здобувачів освіти

Оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень

Півріччя (семестр)

Адміністрація закладу

Спостереження, опитування

Усний звіт

Резолюція

Здійснення аналізу результатів навчання здобувачів освіти

Півріччя (семестр)

Заступник

Спостереження, опитування

Письмовий звіт

Співбесіди

Упровадження формувального оцінювання

Півріччя (семестр)

Заступник

Спостереження, опитування

Письмовий звіт

Вказівка

Сприяння системи оцінювання реалізації компетентнісного підходу до навчання

Півріччя (семестр)

Педпрацівники

Спостереження

Письмовий звіт

Вказівка

3.

Педагогічна діяльність педагогічних працівників ЗО

Реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів

Півріччя (семестр)

Заступник

Спостереження

Письмовий звіт

Вказівка

Використання ІКТ в освітньому процесі

Півріччя (семестр)

Директор

Спостереження

Усний звіт

Розпорядження

Розвиток педагогіки партнерства

Півріччя (семестр)

Директор

Опитування,

спостереження

Усний звіт

Розпорядження

Підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

Півріччя (семестр)

Адміністрація закладу

Вивчення документації, опитування

Письмовий звіт

Вказівка

Планування педагогічними працівниками своєї діяльності, аналіз її результатів

Півріччя (семестр)

Заступник

Спостереження, опитування

Усний звіт

Наказ

Сприяння формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку

Півріччя (семестр)

Педпрацівники

Спостереження

Усний звіт

Розпорядження

Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

Півріччя (семестр)

Директор

Спостереження, опитування

Усний звіт

Розпорядження

4.

Управлінські процеси ЗО

Затвердження стратегії розвитку ЗО

1 рік

Директор

Вивчення документації, опитування

Усний звіт

Розпорядження

Здійснення річного планування відповідно до стратегії

1 рік

Директор

Вивчення документації, опитування

Усний звіт

Розпорядження

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Півріччя (семестр)

Заступник

Вивчення документації, опитування

Письмовий звіт

Вказівка

Створення психологічно комфортного середовища в закладі

Півріччя (семестр)

Заступник

Вивчення документації, опитування

Усний звіт

Розпорядження

Оприлюднення інформації про діяльність закладу на відкритих загальнодоступних ресурсах

Чверть

Директор

Вивчення документації

Усний звіт

Вказівка

Впровадження політики академічної доброчесності

Півріччя (семестр)

Директор

Вивчення документації, опитування

Усний звіт

Розпорядження

Створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти

Півріччя (семестр)

Заступник

Вивчення документації

Усний звіт

Розпорядження

Прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою

Півріччя (семестр)

Заступник

Опитування

Усний звіт

Розпорядження


головок

Тут зачинається ваш текст. Натисніть тут і почніть писати. Ийжквюы фиэрэнт эа ут выльёт доктюж зюжкепиантюр мэль ат пауло пондэрюм дэчырюёжжэ прё еюж пожжёт аккюжамюз ад вэл эи янвыняры ыкжпэтэндяз хёнк пауло доктюж ут про эи мыа.

Шановні батьки та діти!

Ознайомтесь будь ласка з корисною інформацією стосовно дистанційного навчання у Великокостромському НВК!

З метою запобігання виникненню та поширенню гострої респіраторної хвороби COVID -19 та забезпечення посилення протиепідемічних заходів з 29.03.2021 по 17.04.2021 освітній процес у Великокостромському НВК буде організовано з використанням технологій дистанційного навчання з урахуванням можливостей електронних освітніх ресурсів, із залученням можливих засобів інформаційної комунікації, за рахунок ущільнення , самостійного опрацювання навчального матеріалу тощо.

Графік роботи

на період дистанційного навчання

8.00.- 9.00. год - підготовка до уроків на платформі ZOOM (налаштування);

9.00.-11.30. год - уроки за розкладом у синхронному режимі;

11.30-12.00. год - фізхвилинки;

12.00.-12.30. год - перерва;

12.30. - 14.30. год - навчання в асинхронному режимі;

14.30. - 15.00. год - індивідуальні консультації.

Примітка. Виконані завдання надсилати до 17.00. год.

Адміністрація НВК


СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ педагогічною радою директор Великокостромського НВК_______ О.А.Дашко

протокол №1 від 01.02.2021 р. наказ №21 від 04.02.2021 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти

у Великокостромському навчально-виховному комплексі

«загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад»

Зеленодольської міської ради

Апостолівського району

Дніпропетровської області

I. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає механізм забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти за дистанційною формою, а також використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами в закладах освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти у Великокостромському НВК.

1.2. У своїй роботі з впровадження дистанційного навчання заклад освіти керується чинними документами:

- Конституцією України;

- Цивільним кодексом України;

- Законом України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017;

- Положенням про дистанційне навчання, затвердженого наказом МОН України від 14.07.2015 № 761, наказом МОН №466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» від 25.03.13 р.(зі змінами і доповненнями наказ МОН від 08.09.2020 року №1115 «Про деякі питання організації дистанційного навчання»).

1.3. Під дистанційним навчанням розуміється процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу, яке функціонує на базі інформаційно-комунікаційних технологій.

1.4. Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг учням НВК для набуття ними знань, умінь і навичок відповідно до навчальних програм шляхом застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

1.5. Завданням дистанційного навчання є забезпечення здобувачами освіти НВК можливості реалізації конституційного права на здобуття освіти.

2. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:

- асинхронний режим - взаємодія між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо;

- електронні освітні ресурси з навчальних предметів (інтегрованих курсів) - засоби навчання на цифрових носіях будь-якого типу або розміщені в інформаційно-телекомунікаційних системах, які відтворюються за допомогою електронних технічних засобів і можуть застосовуватися в освітньому процесі при вивченні окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів);

- електронне освітнє середовище - сукупність умов навчання, виховання та розвитку учнів, що забезпечуються за допомогою сучасних освітніх, інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій;

- дистанційне навчання - організація освітнього процесу (за дистанційною формою здобуття освіти або шляхом використання технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти) в умовах віддаленості один від одного його учасників та їх як правило опосередкованої взаємодії в освітньому середовищі, яке функціонує на базі сучасних освітніх, інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій;

- інформаційно-телекомунікаційна система дистанційного навчання (електронна освітня платформа) - програмно-технічний комплекс, що об'єднує систему електронних освітніх ресурсів, програмне забезпечення для створення, накопичення та доступу до таких ресурсів, а також для організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання (у тому числі ефективної взаємодії учасників освітнього процесу та контролю за навчанням);

- інформаційно-комунікаційні (цифрові) технології дистанційного навчання - технології створення, накопичення, зберігання та доступу до електронних освітніх ресурсів з навчальних предметів (інтегрованих курсів), а також забезпечення організації та супроводу освітнього процесу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення та засобів інформаційно-комунікаційного зв'язку, у тому числі мережі Інтернет;

- синхронний режим - взаємодія між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції;

- система управління дистанційним навчанням - програмне забезпечення, призначене для організації освітнього процесу, ефективної взаємодії учасників освітнього процесу та контролю за навчанням через мережу Інтернет (у тому числі електронного розкладу занять, електронних класних журналів/ щоденників);

- суб'єкти дистанційного навчання - учні, педагогічні працівники, батьки або інші законні представники неповнолітніх учнів, асистенти дітей, які беруть участь в освітньому процесі за дистанційною формою здобуття освіти або з використанням технологій дистанційного навчання в іншій формі здобуття освіти;

- технології дистанційного навчання - комплекс освітніх технологій (технології розвивального, проєктного, змішаного, диференційованого, програмованого, модульного навчання тощо), а також інформаційно-комунікаційних технологій, що дають можливість реалізувати процес дистанційного навчання.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту".

3. Організація дистанційного навчання забезпечує можливість реалізувати право осіб на якісну та доступну освіту відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду, незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров'я, інвалідності, соціального і майнового стану, інших ознак і обставин, у тому числі тих, які об'єктивно унеможливлюють відвідування закладів освіти.

4. Дистанційне навчання здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти та має забезпечувати виконання суб'єктами дистанційного навчання державних стандартів освіти.

У разі потреби дистанційне навчання може організовуватися за індивідуальним навчальним планом.

5. З метою забезпечення в закладі освіти єдиних підходів до створення електронного освітнього середовища педагогічна рада схвалює використання конкретних інформаційно-телекомунікаційних систем (електронних освітніх платформ), комунікаційних он-лайн сервісів та інструментів, за допомогою яких організовується освітній процес під час дистанційного навчання. У рамках таких єдиних підходів педагогічні працівники, користуючись академічною свободою, можуть обирати форми, методи і засоби дистанційного навчання.

НВК може використовувати державну інформаційно-телекомунікаційну систему (електронну освітню платформу), технічні можливості якої забезпечують дистанційне навчання.

6. Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання може передбачати навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття, корекційно-розвиткові заняття, вебінари, онлайн форуми та конференції, самостійну роботу, дослідницьку, пошукову, проєктну діяльність, навчальні ігри, консультації та інші форми організації освітнього процесу, визначені освітньою програмою закладу освіти (навчальними програмами з окремих предметів (інтегрованих курсів).

Організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб'єктів дистанційного навчання, з використанням форм індивідуальної та колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів, а також здійснення ними самоконтролю під час навчання.

7. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб'єктами дистанційного навчання під час навчальних та корекційно-розвиткових занять, консультацій, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації в синхронному або асинхронному режимі.

Педагогічні працівники самостійно визначають режим (синхронний або асинхронний) проведення окремих навчальних занять. При цьому не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі (решта навчального часу організовується в асинхронному режимі).

Для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров'я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених сімей тощо), заклад освіти забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів (телефонний, поштовий зв'язок тощо).

8. Заклад освіти забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм підтримки в освітньому процесі.

Оцінювання результатів навчання учнів проводяться за видами оцінювання, визначеними спеціальними законами, і відповідно до критеріїв, визначених МОН України. Державна підсумкова атестація учнів проводиться відповідно до законодавства.

Оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеоконференц-зв'язку.

9. Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання здійснюється з дотриманням вимог законодавства про освіту, захист персональних даних, а також санітарних правил і норм (щодо формування розкладу навчальних занять, рухової активності, вправ для очей, безперервної тривалості навчальної діяльності з технічними засобами навчання, тривалості виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час).

Дистанційне навчання організовується для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять із комп'ютерною технікою.

10. Дистанційне навчання осіб із особливими освітніми потребами здійснюється з урахуванням індивідуальної програми розвитку.

Дистанційне навчання осіб із особливими освітніми потребами може передбачати залучення допоміжних технологій дистанційного навчання (озвучування даних з екрану, голосове введення тексту, субтитри, клавіатури зі спеціальними можливостями тощо) з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів таких осіб.

Освітній процес під час дистанційного навчання осіб з особливими освітніми потребами забезпечується за участі асистента вчителя.

11. Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства (у класному журналі, свідоцтвах досягнень). За рішенням педагогічної ради НВК для організації дистанційного навчання може використовуватися електронний розклад занять, електронний класний журнал/щоденники.

12. Облік робочого часу та оплата праці педагогічних працівників, які організовують дистанційне навчання, здійснюється відповідно до законодавства у сфері загальної середньої освіти.

Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання здійснюється у межах робочого часу педагогічних працівників, який визначається відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту".

Керівник закладу освіти забезпечує організацію освітнього процесу під час дистанційного навчання та здійснення контролю за виконанням освітніх програм. Спосіб організації такого контролю схвалюється педагогічною радою НВК.

У разі потреби засновник і керівник закладу освіти забезпечує організаційну та методичну підтримку педагогічних працівників для реалізації дистанційного навчання.

З метою забезпечення умов праці, необхідних для організації дистанційного навчання, відповідно до умов трудового договору або за рішенням засновника може здійснюватися надання педагогічним працівникам персональних комп'ютерів (з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв'язку) в тимчасове користування. У разі використання педагогічними працівниками власних технічних засобів для потреб організації дистанційного навчання вони можуть одержати компенсацію відповідно до законодавства про працю.

13. Батьки сприяють виконанню дитиною освітньої програми, навчальних програм з окремих предметів (інтегрованих курсів) і досягненню передбачених ними результатів навчання, реалізації індивідуальної освітньої траєкторії, дбають про фізичне та психічне здоров'я дітей, формують у них навички здорового способу життя, а також сприяють дотриманню учнями академічної доброчесності в освітньому процесі.

У разі, якщо під час дистанційного навчання батьки не виконують свої обов'язки щодо забезпечення здобуття дитиною освіти, зокрема не забезпечують участь дитини в освітньому процесі протягом 10 робочих днів підряд з невідомих причин, НВК інформує про це відповідну службу у справах дітей.

II. Організація здобуття освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти)

1. Організація здобуття освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти) може здійснюватися для осіб, які:

1) не можуть відвідувати навчальні заняття в НВК у зв'язку зі станом здоров'я.

2) потребують реалізації індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду (у зв'язку з визначенням особливих освітніх потреб дитини, індивідуалізацією навчання обдарованих дітей, систематичним заняттям учнем певним видом спорту та участю у спортивних змаганнях тощо).

2. Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється виключно за бажанням учнів, їх батьків. Батьки створюють належні та безпечні умови навчання, виховання і розвитку дитини, яка здобуває освіту за дистанційною формою.

3. Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється закладом освіти на підставі рішення педагогічної ради НВК, за наявності навчально-методичного та системотехнічного забезпечення.

На вебсайті закладу освіти оприлюднюється інформація про забезпечення ним здобуття освіти за дистанційною формою.

Для організації дистанційної форми здобуття освіти НВК створює у своєму складі класи з дистанційною формою здобуття освіти. Наповнюваність класів визначається відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту".

В освітній програмі НВК визначені особливості організації освітнього процесу (опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання, у тому числі з навчальних предметів художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного циклів, та інші складники, що враховують особливості освітньої діяльності закладу освіти).

4. Зарахування (переведення) на дистанційну форму здобуття освіти здійснюється за наказом керівника закладу освіти на підставі особистої заяви повнолітньої особи або одного з батьків. За наявності обставин, які об'єктивно унеможливлюють особисте подання заяви, може бути подано скановану копію або фотокопію заяви будь-якими засобами зв'язку (електронною поштою тощо). У заяві підтверджується наявність в учня умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема доступу до мережі Інтернет, персонального комп'ютера (з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв'язку).

Зарахування (переведення) учнів на дистанційну форму здійснюється, як правило, до початку навчального року або семестру (триместру) навчання.

5. Учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, продовжують наступний рік навчання за цією формою здобуття освіти за умови засвоєння освітньої програми на рівні навчальних досягнень не нижче середнього, що підтверджується результатами річного оцінювання.

У разі встановлення у таких учнів початкового рівня навчальних досягнень з предметів інваріантної частини або базових, вибірково-обов'язкових предметів навчального плану, вони можуть бути переведені на очну (денну, вечірню) форму здобуття освіти відповідно до рішення педагогічної ради закладу освіти.

III. Організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання

1. Технології дистанційного навчання можуть використовуватися НВК під час організації здобуття освіти за різними формами (очною (денною, вечірньою), заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем).

2. Технології дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами можуть використовуватися для:

1) забезпечення вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) або їх окремих тем, впровадження профільного навчання;

2) забезпечення проведення окремих навчальних занять і консультацій, оцінювання результатів навчання учнів;

3) забезпечення проведення додаткових індивідуальних або групових консультацій та/або занять для учнів із навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація на відповідному рівні повної загальної середньої освіти, та з яких рівень досягнутих результатів навчання менше середнього рівня результатів навчання учнів відповідного року навчання у НВК;

4) реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учнів відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду.

5) забезпечення освітнього процесу під час надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, карантину, інших обставин, які об'єктивно унеможливлюють відвідування НВК;

6) забезпечення проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами (під час надзвичайних обставин, а також у разі відсутності фахівців із проведення (надання) таких занять (послуг) із числа працівників НВК і неможливості організувати проведення (надання) таких занять (послуг) залученими фахівцями в населених пунктах громади).

3. Рішення про використання технологій дистанційного навчання в освітньому процесі відповідно до пункту 2 цього розділу приймається педагогічною радою НВК до початку навчального року або упродовж навчального року у випадку настання обставин, що потребують організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання).

Упродовж навчального року використання технологій дистанційного навчання для вивчення окремих тем з навчальних предметів (інтегрованих курсів), проведення окремих навчальних занять і консультацій, оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися за ініціативою педагогічних працівників (з відповідним узгодженням розкладу навчальних занять).

Використання технологій дистанційного навчання відповідно до підпунктів 4, 6 пункту 1 цього розділу може здійснюватися на підставі особистої заяви повнолітньої особи або одного з батьків учня (для неповнолітніх осіб) зі складанням індивідуального навчального плану. У заяві підтверджується наявність в учня умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема доступу до мережі Інтернет, персонального комп'ютера з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв'язку.

Під час дії карантинних обмежень, застосування протиепідемічних заходів освітній процес у НВК за рішенням педагогічної ради може організовуватися у спосіб, за якого окремі теми з навчального предмету (інтегрованого курсу) частиною учнів класу вивчаються очно, іншою частиною учнів класу - дистанційно в асинхронному режимі, з можливістю надання учням підтримки шляхом проведення консультацій в синхронному режимі. При цьому для учнів визначається черговість очного та дистанційного навчання з метою забезпечення рівних умов для здобуття освіти.

4. Технології дистанційного навчання під час здобуття освіти за різними формами можуть використовуватися за наявності навчально-методичного та системотехнічного забезпечення відповідно до розділу IV цього Положення.

Під час надзвичайних обставин НВК може організовувати освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу. При цьому обсяг навчального часу, що забезпечується в синхронному режимі, визначається педагогічним працівником і може бути менше обсягу, зазначеного в пункті 7 розділу І цього Положення.

У разі наявності в учня медичних протипоказань до занять із комп'ютерною технікою для організації освітнього процесу під час надзвичайних обставин можуть використовуватися інші прийнятні засоби взаємодії учасників освітнього процесу, визначені НВК за погодженням з повнолітнім учнем або батьками неповнолітнього учня.

Якщо під час надзвичайних обставин для осіб з особливими освітніми потребами, зважаючи на порушення або інші особливості їх розвитку, не може бути проведене оцінювання результатів навчання з використанням технологій дистанційного навчання, таке оцінювання може здійснюватися очно після завершення або послаблення карантинних обмежень у межах навчального року або до початку нового навчального року.

5. Додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття, послуги з використанням технологій дистанційного навчання можуть проводитися , надаватися для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту за очною формою в інклюзивних класах.

Проведення таких занять здійснюється за погодженням з батьками згідно з індивідуальною програмою розвитку з урахуванням індивідуальних потреб і можливостей особи з особливими освітніми потребами.

Графік проведення додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять із використанням технологій дистанційного навчання затверджується директором НВК.

IV. Забезпечення дистанційного навчання

1. Навчально-методичне забезпечення дистанційного навчання включає:

- рекомендації щодо організації дистанційного навчання в НВК;

- змістовне, дидактичне та методичне наповнення електронних освітніх ресурсів з навчальних предметів (інтегрованих курсів).

2. Системотехнічне забезпечення дистанційного навчання в НВК забезпечує засновник закладу освіти.

Системотехнічне забезпечення дистанційного навчання в закладі освіти включає:

  • апаратні засоби (персональні комп'ютери, мережеве обладнання, джерела безперебійного живлення, сервери, обладнання для відеоконференц-зв'язку тощо), що забезпечують розроблення, накопичення та ефективне використання електронних освітніх ресурсів, управління освітнім процесом та навчальну взаємодію між суб'єктами дистанційного навчання у синхронному та асинхронному режимах;
  • інформаційно-комунікаційне забезпечення із пропускною здатністю каналів, що надає суб'єктам дистанційного навчання доступ до електронних освітніх ресурсів для реалізації освітнього процесу в синхронному та асинхронному режимах;
  • програмне забезпечення загального та спеціального призначення (у тому числі для осіб з особливими потребами), яке має бути ліцензійним або побудованим на програмних продуктах з відкритими кодами;
  • технічна підтримка для забезпечення безперервної роботи платформи дистанційного навчання, що надається фахівцями у сфері цифрових технологій;
  • електронні освітні ресурси з навчальних предметів (інтегрованих курсів), що необхідні для забезпечення дистанційного навчання.

Види електронних освітніх ресурсів, вимоги до них, порядок їх розроблення та впровадження визначається відповідно до Положення про електронні освітні ресурси, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01 жовтня 2012 року N 1060 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України юстиції України 5 жовтня 2012 р. за N 1695/22007.

3. Для забезпечення дистанційного навчання учнів в НВК можуть створюватися власні електронні освітні ресурси або використовуватися інші електронні освітні ресурси, що підлягають перевірці самим закладом освіти (щодо відповідності державним стандартам освіти, типовим освітнім і модельним навчальним програмам, мові освіти, іншим вимогам законодавства у сфері загальної середньої освіти).

4. Електронний класний журнал використовується НВК за умови наявності відповідного технічного забезпечення та дотримання вимог законодавства щодо захисту інформації.

5. Педагогічні працівники, які організовують дистанційне навчання, мають підвищувати свою кваліфікацію щодо використання інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі шляхом формальної за типовою програмою підвищення кваліфікації, неформальної або інформальної освіти в порядку, визначеному законодавством.

6.НВК має включати до внутрішньої системи забезпечення якості освіти механізм моніторингу та контролю якості дистанційного навчання.

У.Функції системи дистанційного навчання

6.1.Система дистанційного навчання в НВК здійснюється з використанням навчальної інформації, розміщеної на сайті Великокостромського НВК , рубрика «Дистанційне навчання».

6.2. Поточна координація роботи учителя та учнів щодо виконання та перевірки домашніх завдань, різних видів контролю здійснюється очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеоконференц-зв'язку.

УІ. Керування системою дистанційного навчання

7.1. Загальне керування системою дистанційного навчання здійснює директор, забезпечуючи: проведення заходів для здійснення дистанційного навчання за обраними напрямами за всіма видами освітньої діяльності; фінансову підтримку дистанційного навчання; контроль якості та мотивацію учасників впровадження дистанційного навчання в НВК.

7.2. Оперативне керування дистанційним навчанням здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи, до функціональних обов'язків якого входить впровадження та розвиток дистанційного навчання; забезпечення методичної, системотехнічної та матеріально-технічної підтримки дистанційного навчання.

7.3. Безпосереднє керування дистанційним навчанням здійснює адміністратор шкільного сайту, до функціональних обов'язків якого входить впровадження та розвиток дистанційного навчання.

 

У К Р А Ї Н А

Зеленодольська міська об'єднана територіальна громада

Апостолівського району Дніпропетровської області

Орган місцевого самоврядування

Великокостромський навчально-виховний комплекс

«загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад»

Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області

вул. Фартушного, 21, с. Велика Костромка, Апостолівський район, Дніпропетровська область, 53861, тел. (05656) 5-64-36, e-mail: kostromka@ukr.net, Код ЄДРПОУ 20285469

НАКАЗ

21.12.2020

с.Велика Костромка

№150

Про роботу НВК у період обмежувальних протиепідемічних заходів

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , листа виконавчого комітету Зеленодольської міської ради «Щодо роботи закладів освіти у період обмежувальних протиепідемічних заходів» та з метою впорядкування роботи НВК під час зимових канікул та у період обмежувальних протиепідемічних заходів

НАКАЗУЮ:

На педагогічній раді розглянути питання про зміну структури навчального року:

Семестри

Термін семестру

Канікули

І семестр І чверть

01.09.2020 - 25.10.2020

26.10.2020 - 01.11.2020

І семестр ІІ чверть

02.11. 2020- 29.12.2020

30.12.2020 - 17.01.2021

1 клас : 30.12.2020 - 24.01.2021

ІІ семестр

ІІ чверть

18.01.2021 - 21.03.2021

1 клас : 25.01.2021 - 21.03.2021

22.03. 2021- 28.03.2021

ІІ семестр

ІV чверть

  • - 28.05.2021
  • 28-29.12.2020 року провести навчальні заняття дистанційно;
  • ІІ чверть закінчити 29 грудня 2020 року;
  • ІІ семестр 2020-2021 навчального року для учнів 2-11-х класів з 18 січня 2021 року. Уроки для учнів 2-11-х класів з 18.01.2021 по 24.01.2021 року організувати у дистанційному форматі;
  • ІІ семестр 2020-2021 навчального року для учнів 1-х класів закладів загальної середньої освіти розчинається з 25 січня 2021 року.

2.ЗДНВР Водяник І.В.:

2.1.Організувати освітній процес у період обмежувальних протиепідемічних заходів з 18 по 24 січня 2021 року за умови неухильного дотримання правил створення безпечного середовища, згідно Регламентом та постановою Головного державного санітарного лікаря України від 22 вересня 2020 року №55 з застосуванням дистанційних технологій.

2.2. Скоригувати розклад уроків, план роботи педагогічних працівників на час канікул.

2.3.Провести нараду з педагогічним колективом по корегуванню календарних планів, організації дистанційного навчання на платформі ZOOM та Сlassroom.

2.4.Визначити місця проведення дистанційного навчання із здобувачами освіти (персональний комп'ютер, комп'ютерні класи).

2.5.Провести цільові інструктажі з працівниками щодо дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності в умовах оголошеного карантину.

3.Завгоспу НВК Михайлець Н.М.:

3.1.Розробити гнучкий графік роботи обслуговуючого персоналу з дотриманням обмежувальних протиепідемічних заходів з 08 січня до 24 січня 2021 року.

3.2.Організувати роботу кочегарів твердопаливної та електрокотельні з дотриманням економії енергоресурсів.

3.3.Контролювати дотримання пожежної безпеки працівниками закладу: знеструмлення навчального обладнання, де зберігається комп'ютерна техніка.

4.Класним керівникам 1-11 класів та вчителям-предметникам:

4.1. Скласти індивідуальні плани роботи.

4.2. Організувати дистанційне навчання учнів через електронні носії.

4.3.Підвищувати свою самоосвітню діяльність, працюючи на освітніх сайтах.

4.4.Тримати постійний зв'язок з батьками.

5.Медичній сестрі НВК Щур Н.М.:

5.1.Організувати щоденне вимірювання температури тіла працівників, які знаходяться на робочому місці, інформацію надсилати, щоденно до 9.00 на електронну пошту відділу освіти Зеленодольської міської ради, про кількість присутніх працівників з температурою в межах норми, у випадку підвищеної температури повідомити ПІП і посаду працівника.

5.2. Забезпечувати своєчасну обробку шкільного приміщення дезинфікуючими засобами.

6. Контроль за виконання даного наказу залишаю за собою.

Директор НВК: О.А.Дашко

16.12.2020 року  у Великокостромському НВК відбулося засідання батьківської ради.

Черга денна засідання:

1.Моніторинг протиепідемічних заходів у НВК на період карантину в зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби.

                                                                                   Директор НВК        Дашко О.А.

2.Ознайомлення членів батьківської ради з додатками Кодексу безпечного освітнього середовища (круглий стіл "ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА ЯК ОСНОВА ОНОВЛЕНОЇ СИСТЕМИ ОСОБИСТІСНОГО ТА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ").

                                                                               Директор НВК Дашко О.А., 

                                                                               практичний психолог  Малюжонок Ю.А.

3.Організація дистанційного навчання на платформі ZOOM та Сlassroom.

                                                                         Директор НВК Дашко О.А.,                                                                                                                 підготувала ЗДНВР Водяник І.В.

4.Організація та проведення Дня Святого Миколая, новорічних та Різдвяних свят під час карантинних обмежень та в режимі он-лайн.

                                                 Директор НВК Дашко О.А., голова БР Бондар Н.І.,                                                                                                    підготувала ЗДВР Таранович Л.А.

5. Заходи по забезпеченню техніки безпеки життєдіяльності учнів під час проведення новорічних, Різдвяних свят та під час зимових канікул в умовах карантину.

                                                                      Директор НВК   Дашко О.А.

6.Скринька запитань та відповідей.

                                                                    Директор НВК Дашко О.А., голова БР Бондар Н.І. 

Погоджено: Затверджено:

батьківською радою педрадою НВК

протокол №1 від 26.08.2020 р. протокол №1

учнівською радою від 31.08.2020 року

протокол №1 від 02.09.2020 р.

Кодекс безпечного освітнього середовища

Великокостромського навчально-виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад»

Зеленодольської міської ради

Апостолівського району Дніпропетровської області

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

РОЗДІЛ І. БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

РОЗДІЛ ІІ.КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

РОЗДІЛ ІІІ.РОЗРОБКА ДОКУМЕНТА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ «КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА»

РОЗДІЛ ІV. МОНІТОРИНГ ПОЛОЖЕНЬ КБОС

ДОДАТКИ

ГЛОСАРІЙ ПОНЯТЬ І ТЕРМІНІВ

ПЕРЕДМОВА

Кодекс безпечного освітнього середовища (КБОС) розроблений на підставі методичного посібника за загальною редакцією Цюмак Т.П., Бойчук Н.І. Реформа освіти в Україні набирає обертів. З огляду на процес децентралізації влади, перед територіальними громадами постає питання і управління освітою. Створення ефективної системи освіти є завданням складним і надзвичайно відповідальним. Тому для освітян важливо мати дієвий інструментарій для цієї роботи. Ним є документ закладу «Кодекс безпечного освітнього середовища» (далі - КБОС). Головною метою КБОС у закладі є навчання учнів і працівників НВК безпечній взаємодії у освітньому процесі, а також захист здобувачів освіти від усіх проявів насильства, дискримінації та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчального закладу). Він реалізується завдяки розробці та запровадженню закладом освіти критеріїв безпеки учасниками освітнього процесу, знайомству з особливостями функціонування безпечного освітнього середовища. Водночас КБОС передбачає навчання учнів, батьків, працівників НВК правилам безпечної поведінки особистості, формування навичок уникнення потенційних ризиків і небезпек, а також навичок подолання труднощів у власному житті.

РОЗДІЛ I. БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Ми усі є свідками активізації таких негативних явищ серед учнівської молоді, як насильство, сексуальні домагання, кібертретирування, секстинг, дискримінація, булінг, тощо що не може не викликати стурбованості й посиленої уваги широких кіл громадськості, освітян, батьків у більшості країн світу.

Цілком логічно, що виникає необхідність захистити, убезпечити, попередити наслідки впливу на особистість несприятливих факторів і чинників. Особливо це актуально для освітнього закладу, адже будь-яке соціальне середовище, зокрема й освітнє, впливає на перебіг у ньому життєдіяльності людини, оскільки складається із сукупності матеріальних ресурсів, психологічних факторів, міжособистісних відносин.

Для учнів несприятливі впливи середовища виявляються, насамперед, у вигляді складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні (конфліктів з батьками, друзями, вчителями, непорозумінні з оточуючими тощо), проявах фізичного, психологічного, сексуального та емоційного насильства (ігноруванні, приниженні, погрозах, недоброзичливому ставленні, сексуальному домаганню тощо), дії несприятливих факторів, пов'язаних з процесом навчання.

  • Сучасне освітнє середовище створює неповторне індивідуалізоване та персоналізоване враження, де у кожного є можливість відшукати себе. Середовище навчального закладу - це місце, де зустрічаються та взаємодіють не лише учні, працівники , навколишні мешканці та гості навчального закладу, де відбуваються не лише заняття, а й цікаві зустрічі, свята.

1.2. З точки зору розробки КБОС, цікавим є підхід зарубіжного науковця В.А. Ясвіна, який вважає, що освітнє середовище - це характеристика життя всередині освітнього закладу, система впливів і умов формування особистості, а також система можливостей для розвитку особистості, які містяться у соціальному та просторовопредметному оточенні.

1.3. Відсутність єдиного визначення поняття «безпека освітнього середовища» зумовлена існуванням різних підходів до розуміння його сутності. Йдеться і про психологічний, і про екологічний, і про інформаційний аспекти цього поняття. Психотравмуючі ситуації прямо чи опосередковано впливають на фізичне і психічне здоров'я особистості. Зокрема, до психотравмуючих ситуацій в освітньому процесі освітнього закладу можна віднести: - конфлікти у стосунках вчитель - учень, учень - учень, учень - батьки тощо; - проблема адаптації в освітньому середовищі; - атмосфера конкуренції між однолітками; - надмірна вимогливість педагогів тощо.

1.4. Під екологічно безпечним освітнім середовищем мають на увазі «систему психолого-педагогічних умов, впливів і можливостей, які забезпечують захищеність особистості від негативного впливу екологічних факторів, що визначають оптимальність взаємодії зі світом природи».

1.5. Серед негативного впливу інформації на сучасне освітнє середовище виокремлюють: відсутність належних механізмів контролю якості інформації, доступної через сучасні телекомунікаційні технології, що породжує проникнення в освітній простір великого обсягу недостовірної інформації; неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яка може сприяти виникненню насильства, булінігу, кібербулінігу тощо.

1.6. Таким чином, безпечне освітнє середовище - це стан освітнього середовища, в якому: наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.

1.7. На безпечне освітнє середовище впливають:

1. Якість міжособистісних відносин - позитивні фактори (довіра, доброзичливість, схвалення, толерантність); негативні фактори (агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність).

2. Захищеність в освітньому середовищі - оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору.

1.8. Найчастіше жертвами насильства стають певні категорії учнів. Зокрема, учні, які мають фізичні недоліки, особливості зовнішності та поведінки, низький інтелект і труднощі в навчанні, страждають від хвороб, відчувають страх перед закладом освіти, мають погані соціальні навички або не мають досвіду життя в колективі тощо. Для того, щоб унеможливити насильство та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник освітнього процесу повинен мати уявлення не тільки про те, що вважається насильством, але й про те, як мінімізувати ризики та небезпеки, і в результаті, створити умови для внутрішньої безпеки та безпеки референтного довкілля. А це стає можливим лише завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, учнів і батьків.

1.9. Комфортність в освітньому середовищі - оцінка емоцій, почуттів та домінуючих переживань у процесі взаємодії здобувачів освіти в освітньому середовищі закладу. Нерозвиненість системи психологічної допомоги в освітній установі може призвести до неефективного психологічного супроводу учня, а у вчителів - емоційного вигорання і, як наслідок, спричинити професійну деформацію, що і в першому і в другому випадку створить серйозну загрозу психічному здоров'ю особистості.

1.10. Задоволеність освітнім середовищем - задоволення базових потреб учня у: - допомозі та підтримці;

- збереженні та підвищенні його самооцінки;

- пізнанні та діяльності;

- розвитку здібностей і можливостей.

Основними характеристиками процесу взаємодії всіх учасників освітнього середовища є особистісно-довірливе спілкування, а його відсутність спричиняє досить негативні наслідки (емоційний дискомфорт, небажання висловлювати свою точку зору, думку, негативне ставлення до себе, втрата особистої гідності, небажання звертатися по допомогу, ігнорування особистих проблем і труднощів оточуючих учнів і вчителів, неуважність до прохань і пропозицій).

1.11. Визначаються наступні принципи безпечного освітнього середовища:

- Принцип домінування життя людини як головної цінності, що визначає модель мінімальної безпеки, максимально усуває ризики, що загрожують життю як дітей, так і дорослих.

- Принцип максимальної ефективності управління системою заходів і створених педагогічних умов, спрямованих на забезпечення максимальної безпеки освітнього середовища і закладу освіти, як соціального інституту в цілому. Робота над створенням освітнього середовища не припиняється з досягненням певного результату. Насамперед, це безперервний процес реагування на нові виклики життя, пошук нових можливостей, ресурсів, генерування нових ідей і правил. Водночас необхідно, щоб всі учасники цього процесу усвідомлювали спільну відповідальність, мали вміння, бажання та добру волю для такої співпраці.

РОЗДІЛ II. КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Нормативні документи кодексу безпечного освітнього середовища охоплюють різні сфери діяльності: навчальну, виховну, методичну, адміністративну, фінансову, господарську і питання безпеки учасників освітнього процесу. Кожен з них, у свою чергу, покликаний максимально допомогти педагогічним працівникам сумлінно виконувати свої професійні обов'язки, учням у комфортних умовах оволодівати важливими для майбутнього життя знаннями, а батькам бути активними учасниками освітнього процесу.

2.1. КБОС Великокостромського НВК регулює всі напрями діяльності закладу щодо порушень прав особистості на безпеку, а також питання її підтримки та втручання в ситуації, коли може виникати загроза її життю, здоров'ю та благополуччю.

2.2. У ньому прописані конкретні дії, що стосуються, насамперед, захисту учнів від різного роду загроз, ризиків під час перебування в нашому закладі освіти, а також чіткі рекомендації щодо забезпечення учням і вчителям комфортних умов життєдіяльності.

2.3. КБОС передбачає визначення критеріїв фізичної, психологічної, соціальної, інформаційної безпеки учнів, відповідно до яких розроблено конкретні дії, чітко визначено заходи, які допоможуть учасникам освітнього процесу у випадках виявлення ризиків і загроз.

2.4. Реалізація КБОС стає можливою за умови проведення спеціального навчання для всіх учасників освітнього процесу, яке передбачає набуття знань і навичок, необхідних для створення та підтримки безпечних умов, нейтралізації тих ризиків і загроз, які можуть виникнути під час освітнього процесу.

2.5. Орієнтовний перелік тем для навчання учнів:

• Як протистояти тиску та відстоювати власну позицію.

• Моя поведінка в конфлікті/небезпечній ситуації.

• Як будувати стосунки з однолітками.

• Правила безпеки в Інтернеті.

• Вчимося розуміти один одного.

• Як адаптуватися до нових умов/незнайомої ситуації.

• Насильство. Як його уникнути?

• Взаєморозуміння - гарантія твоєї безпеки.

• Маніпуляції та захист від них.

• Вчимося довіряти один одному.

• Безпечний заклад освіти. Маски булінгу.

• Конфлікт і взаємодія.

• Первинна соціальна профілактика торгівлі людьми в рамках «Тижня запобігання протидії торгівлі людьми»

• Протидія та профілактика домашнього насильства у відношенні дітей.

• Профілактика боулінгу в освітньому середовищі

2.6. Орієнтовний перелік тем для навчання батьків:

• Булінг у НВК: як діяти батькам?

• Безпечний Інтернет.

• Попередження насильства, жорстокості в сім'ї або дитинство починається з любові.

• Як правильно подолати свою та чужу агресію?

• Методи позитивної дисципліни.

• Як навчитися довіряти власній дитині або поговоримо про довіру.

• П'ять шляхів до серця дитини.

• Поняття безпеки. Безпека освітнього середовища.

2.7. Орієнтовний перелік тем для навчання педагогічних працівників:

• Цькування у НВК: як лікувати групу від булінгу.

• Особливості підтримки учнів і їхніх сімей у ситуації домашнього насильства.

• Як уникати конфліктів з учнями?

• Педагогіка партнерства.

• Як подолати агресію учнів?

• Як згуртувати/ здружити колектив?

• Майстерність педагогічного спілкування.

• Безпечне освітнє середовище.

• Принципи захисту особистих даних учнів, їх зображень.

2.8. Якщо ж усі визначені у КБОС вимоги виконуватимуться, тоді Великокостромський НВК стане безпечним місцем, де будь-яка ризикована, небезпечна ситуація швидко виявляється та вживаються необхідні заходи для захисту особистості від фізичних, психологічних і соціальних ризиків та загроз.

2.9. Основні завдання, які покликаний виконувати КБОС у закладі освіти:

- виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу; - відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, психолога, батьків на освітнє середовище НВК;

- обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу;

- скласти мінімальну та доступну програму навчання для учнів, педагогів, батьків;

- сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації НВК, батькам щодо організації безпечного середовища в закладі освіти.

2.10. Таким чином, КБОС нашого закладу:

- містить конкретні та чіткі правила поведінки усіх учасників освітнього процесу у навчальному закладі (мої права закінчуються там, де починаються твої права);

- допомагає виявити небезпечні ситуації та належно реагувати на них, запроваджуючи чіткі процедури втручання (що і коли потрібно робити, хто повинен робити, до кого звернутися, які документи оформити, за яким зразком). Зокрема, у випадках, коли необхідно оперативно прореагувати та втрутитися в ситуацію (насильство зі сторони батьків, опікунів, вчителів, конфлікти між учнями, булінг тощо);

- забезпечує виконання вимог законодавства щодо гарантування безпеки усім учасникам освітнього процесу закладу.

РОЗДІЛ III. РОЗРОБКА ДОКУМЕНТА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ «КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА»

3.1. Робота над створенням КБОС - процес тривалий і вимагає проходження низки етапів.

Створення робочої групи

Для розробки документа необхідно створити робочу групу та включити до її складу представників учнівського активу та педагогічного та батьківського колективів.

Члени робочої групи мають представляти різні ланки середовища закладу освіти. Це обумовлено тим, що у кожної вікової групи є різні потреби, захоплення, референтні особи, вони різняться психологічними особливостями, а тому потребують детального аналізу та опрацювання.

У процесі розробки КБОС робоча група виконує такі завдання:

- оцінює у цілому реальну ситуацію щодо ризиків, загроз і безпеки у закладі освіти;

- розробляє основні правила, процедури для забезпечення у НВК комфортних умов навчання учнів, праці педагогів і персоналу закладу;

- визначає переваги використання відповідних правил і процедур для закладу в цілому, його працівників, а також для учнів та їхніх родин;

- розглядає всі зв'язки між КБОС, вже існуючими правилами (наприклад, у Статуті НВК) та нормативними документами (зокрема, з питань охорони здоров'я, техніки безпеки, дисципліни у кабінеті на занятті та на перерві).

3.2. Проведення аудиту

Після створення робоча група приступає до проведення внутрішнього аудиту закладу освіти.

Внутрішній аудит закладу освіти - оцінка реальної ситуації (сильні та слабкі сторони, ризики та небезпеки, можливості закладу) щодо безпеки та захисту осіб, які задіяні в освітньому процесі закладу освіти; ретельний аналіз проблем закладу освіти.

Очолити робочу групу для проведення аудиту можуть:

• заступник директора з НВР;

• заступник директора з ВР;

Важливо, щоб особа, яка стане керівником робочої групи з підготовки внутрішнього аудиту, мала наснагу до активної роботи, орієнтувалась у нормативних документах, які регламентують роботу закладу, розумілася на активних методах роботи з групою та користувалась довірою в учнів і педагогічного колективу.

При проведенні внутрішнього аудиту закладу освіти, необхідно враховувати таке:

- що вже зроблено у закладі для безпеки своїх учнів, педагогічних та інших працівників закладу (сильні сторони)?;

- які стосунки переважають між вчителями та учнями, між учнями?;

- які є потреби в учнів, педагогічних працівників та інших працівників закладу?

Під час внутрішнього аудиту закладу освіти варто розглядати поняття «безпеки», як комплексне, що включає фізичну, соціальну, психологічну та інформаційну безпеку. Кожну із складових безпеки необхідно аналізувати окремо та детально опрацювати, що у закладі зроблено, а що не працює, потребує змін, удосконалення (наприклад, для фізичної безпеки).

Для чого потрібен внутрішній аудит закладу освіти?

  • дозволяє отримати точну інформації про те, що слід зробити, щоб навчальний заклад міг ефективно захистити учнів, вчителів і працівників закладу і що слід удосконалити - окреслити коло проблем, які створюють ситуації небезпеки у закладі;
  • інформація, яка отримана в процесі внутрішнього аудиту, стане основою для розробки детального плану дій щодо усунення визначених проблем і поліпшення безпеки особистості у закладі освіти.

3.3. Створення КБОС

Визначивши ризики, проаналізувавши можливі причини їх виникнення, члени робочої групи можуть розпочати роботу над створенням самого документа. І першою його складовою частиною повинна бути вступна заява (преамбула).

Вступна заява - це вступ до документа, який містить таку інформацію:

• кому адресовано цей документ? (перелік осіб, які зобов'язані виконувати правила та процедури КБОС; статус осіб, які зобов'язані виконувати правила та процедури КБОС);

• для чого його було створено? (мета КБОС);

• які цінності мають люди, які розробили/ підписали цей документ? (ціннісні орієнтири КБОС);

• якою мірою КБОС відповідає іншим правилам і процедурам, що вже використовуються в закладі для захисту прав і благополуччя усіх учасників освітнього процесу.

Важливо, щоб вступна заява була написана простою та зрозумілою мовою, була короткою та лаконічною за змістом.

Структура документа закладу освіти «Кодексу безпечного освітнього середовища»

КБОС має регулювати всі напрями діяльності закладу, які можуть бути пов'язані з порушеннями прав учня, вчителя на безпеку, а також питання підтримки учнів і втручання в ситуації, коли може виникати загроза їхньому життю, здоров'ю або благополуччю.

Документ повинен містити:

  • правила, конкретні дії щодо захисту учнів від різного роду загроз, ризиків під час перебування в закладі освіти;
  • процедури проведення необхідних заходів у випадку порушення безпеки учасників освітнього процесу. Вони можуть стосуватися, зокрема, безпечних стосунків між вчителями та учнями, доступу учнів до мережі Інтернет, організації безпечного дозвілля, попередження насильства тощо. Дуже важливо, щоб заклад мав чітко визначений порядок втручання у випадках, коли виникають проблеми з безпекою, насамперед, учнів; кожен педагогічний працівник знав, кому повідомляти про такі випадки, як їх реєструвати, яка подальша процедура роботи з ними. Отже, необхідно, щоб педагогічні працівники, батьки та учні проходили навчання та мали змогу ознайомитися з процедурами вирішення проблем, пов'язаних з безпекою особистості в освітньому процесі.

Формат КБОС може бути довільним за формою, проте, краще, коли його положення згруповані (беручи до уваги фізичну, психологічну, соціальну, інформаційну безпеку), мають чітку орієнтацію на їхнього виконавця (учнів, вчителів, батьків або ж спільні для всіх). Кількість запропонованих правил має бути оптимальною, щоб вони виконувалися. Крім того, правила мають бути не тільки записані у КБОС, але й детально опрацьовані усіма виконавцями.

Положення КБОС повинні:

• відповідати вимогам чинного законодавства;

• бути чіткими та зрозумілими, оскільки вони є настановами до дії;

• містити установку на те, що потрібно зробити учасникам освітнього процесу, а не те, чого робити не можна;

• поширюватися на всіх учасників освітнього процесу;

• містити правила, які є відомими та очевидними, а не декларативними.

3.4. Визначення особи, відповідальної за реалізацію КБОС

Після прийняття та затвердження КБОС, необхідно визначити особу, яка відповідатиме за його реалізацію.

Ця особа повинна займати в закладі відносно високу посаду, мати достатній авторитет і підтримку, щоб бути здатною виконувати цю роль. Нею може бути, зокрема, заступник директора з НВР.

У компетенції особи, відповідальної за реалізацію КБОС:

- приймати повідомлення про ризики та загрози для учнів і реагувати на них;

- надавати консультації батькам, педагогічним працівникам, іншим установам з психологічних і педагогічних питань; - повідомляти про випадки насильства поліцію.

3.5. Реалізація КБОС набуває чинності з моменту його оприлюднення. Цю процедуру можна здійснити різними способами:

- обговорити в учнівському колективі, на педраді, нараді, засіданні батьківської ради;

- розмістити інформацію на дошці оголошень, на сайті закладу;

- зробити розсилку через Інтернет (електронну пошту, Viber, тощо). Процес реалізації цього документа передбачає:

- проведення консультацій з усіма працівниками НВК, батьками, учнями щодо положень КБОС;

- прийняття рішень про те, хто, де і коли має виконувати конкретні дії;

- навчання педагогічних працівників з питань захисту учнів і механізмів реагування на ризиковані та загрозливі ситуації, а також особливості надання допомоги;

- навчання батьків з питань ефективного спілкування з власною дитиною, захисту дітей і позитивних методів виховання без фізичних покарань та психологічного тиску на неї; ознайомлення їх із загрозами для учнів у мережі Інтернет;

- навчання учнів з питань попередження знущання над однолітками, небезпек у мережі Інтернет тощо;

- власне виконання положень документа закладу освіти; - контроль та оцінка діяльності з реалізації КБОС.

РОЗДІЛ ІV. МОНІТОРИНГ ПОЛОЖЕНЬ КБОС

4.1. Розробка КБОС є і вимогою часу, і важливим елементом нової української школи, і надзвичайно відповідальним кроком у питаннях взаємодії між усіма учасниками (учнями, вчителями, батьками) освітнього процесу у закладі освіти. Водночас його результативність буде помітною уже в процесі реалізації. Саме тому належну увагу слід приділити контролю над дотриманням положень цього документа.

4.2. Як і будь-яка програма, проєкт, КБОС, внаслідок різного роду чинників не завжди може бути виконаний у повному обсязі. З огляду на часові рамки, пролонгований характер реформ у галузі освіти тощо, окремі правила та процедури можуть вимагати коригування, уточнення, переорієнтації. Усе зазначене є підставою для проведення моніторингу діяльності закладу та регулярної перевірки на відповідність її прийнятому КБОС.

4.3. Власне контроль (моніторинг) потрібен для визначення та документування того, наскільки робота відповідає запланованому і того, що варто змінити. Він допомагає оцінити, наскільки визначена у документі мета досягнута. До питань, які варто аналізувати в процесі моніторингу КБОС, можуть належати: яким є відсоток ознайомлених з розробленими правилами та процедурами учасників освітнього середовища, як вони виконуються, які ще правила, процедури, заходи необхідні для безпеки учасників у закладі освіти.

4.4. Під час підготовки КБОС забезпечується більша частина передумов для здійснення контролю. Проведення внутрішнього аудиту (оцінювання діяльності закладу шляхом визначення переваг і недоліків, які слід усунути для поліпшення захисту учнів) на першому етапі розробки документа дає можливість визначити, що має зробити заклад для створення безпечного освітнього середовища. План таких дій буде важливою системою координат для процесу моніторингу. Таким чином, пройшовши шлях від визначення цілей до підготовки основних положень (принципів, правил) документа, стають зрозумілими орієнтири, за якими здійснюватиметься нагляд.

4.5. Виявити та оцінити ступінь дотримання чи недотримання вимог документа можна лише тоді, коли чітко зрозуміло: хто, що саме, як саме має виконувати. Крім того, контроль за дотриманням положень КБОС має бути чітко формалізованим. Ефективні механізми контролю за реалізацією зазначеного документа можуть стати своєрідною гарантією прогресу у досягненні результатів діяльності, спрямованої на захист учнів, і можливістю виявити заздалегідь потенційну небезпеку.

4.6. Під час здійснення контролю потрібно звернути увагу на: - які успіхи були досягнуті, в яких сферах (аспектах), з якою категорією (учні, батьки/опікуни, працівники закладу)?

- завдяки чому вдалося досягнути успіху?

- які зміни варто внести у КБОС?

- які способи комунікації, донесення важливої інформації у закладі є найефективнішими?

4.7. Джерела з яких можна отримати інформацію про виконання положень КБОС: - безпосередньо від учасників освітнього процесу: учнів, педагогів, батьків (наприклад, шляхом опитування); - спостерігаючи за змінами в поведінці учнів, педагогів, батьків; - перевіряючи показники виконання вимог документа закладу.

4.8. Показники (свого роду індикатори, за якими можна перевірити чи виконується ця вимога, правила, процедура) варто визначити на етапі розробки КБОС. Вони повинні бути об'єктивними, конкретними та відповідати мінімально необхідному рівню захисту учасників освітнього процесу. Якщо під час моніторингу виявлено, що ці показники присутні, це свідчить про виконання зазначеного положення КБОС.

Приклади показників, за якими може здійснюватися моніторинг:

• у закладі затверджений КБОС, який містить усі необхідні положення та підписаний представником закладу та учнівського самоврядування;

• дошка оголошень для учнів, вчителів, батьків, де розміщується корисна інформація;

• рекомендації біля кожного комп'ютера щодо безпечного користування мережею Інтернет тощо.

4.9. Моніторинг - це свого роду процес збору даних. Виявлені під час моніторингу успіхи дозволять підтвердити правильність обраної закладом стратегії, окреслених труднощів - передбачити потрібні зміни й внести їх у документ, а також шляхом консультацій донести потрібну інформацію до учнів та їхніх батьків.

4.10. Одним з інструментів для здійснення контролю та перевірки за дотриманням положень КБОС може стати контрольний список: перелік стандартних дій для виконання певної роботи. Візуально контрольний список виглядає, як перелік дій, заходів, поряд з якими є місце для відмітки (checkbox), де можна поставити будь-яку відмітку, якщо дія виконана.

4.11. Контрольний список не є інструментом планування, а призначений для здійснення контролю, причому не вибіркового, а повного над тими діями, які заплановані для успішної реалізації положень КБОС. Саме тому він має бути виконаний на 100%: відмітки повинні бути поставлені навпроти кожної дії. Чітка візуалізація контрольного списку допомагає оцінити власну готовність до роботи.

4.12. Контрольний список дозволяє працівнику чітко виконати завдання, без помилок та пропусків і доречний у таких випадках:

- у типових ситуаціях, які щоразу повторюються (наприклад, поновлення вебсайту закладу, екскурсії учнів тощо);

- для працівників, у яких багато різних обов'язків;

- коли спеціаліст почуває себе невпевнено, розгублено, боїться щось пропустити;

- коли часу для виконання роботи обмаль;

- коли мають місце відволікаючі чинники;

- коли ціна помилки надто велика;

- на етапі запровадження нової технології, про яку ще мало знають.

4.13. Контрольний список дає можливість чітко дотримуватися вказівки, на що слід звертати увагу, що виконувати. Саме тому мають бути коротко, зрозуміло та детально сформульовані його пункти.

4.14. Етапи складання контрольного списку

1. Виявити можливі ризики діяльності, ситуації, процесу, які потребують складання контрольного списку (наприклад, які можуть бути ризики, коли учні користуються мережею Інтернет, коли фотографії студентів розміщуються на веб-сайті НВК коли учні перебувають на перерві тощо). На цьому етапі важливо точно передбачити усі можливі ризики, тобто виявити все, що неприємне може статися, і зробити це потрібно якомога детальніше. Виконання цього етапу становить 80% усього обсягу роботи зі складання контрольного списку.

2. Сформулювати пункти контрольного списку. Детально записати список усіх дій, які допоможуть зменшити визначені ризики.

Наприклад, щоб не стати жертвою шахраїв, студент повинен виконати такі дії:

• усі покупки в мережі Інтернет здійснювати лише з дозволу дорослих;

• зберігати в таємниці свої особисті дані;

• спілкуватися в мережі Інтернет лише з перевіреним колом користувачів тощо.

3. Створити контрольний список. Цей крок вимагає звести усі визначені на попередньому етапі дії в один список, у якому:

- має бути не більше ніж 20-30 пунктів;

- всі пункти повинні поміщатися на одній сторінці формату А-4;

- один пункт - це одна конкретна операція;

- формулювання мають бути однозначними, у стверджувальній формі.

Наприклад:

• інструкція перед кожним комп'ютером про правила безпеки в мережі Інтернет;

• на комп'ютерах закладу, призначених для вільного доступу до мережі Інтернет, постійно доступні навчальні матеріали з безпечного користування нею тощо;

• індивідуальний логін і пароль кожному учню для доступу в мережу Інтернет.

Таким чином, уважно переглянувши контрольний список, одразу зрозуміло, що потрібно перевірити. Якщо справа є складною або програма, яку потрібно моніторити, об'ємною, то її варто розділити на частини (безпечне освітнє середовище: безпечне фізичне середовище, безпечне психологічне середовище, безпечне інформаційне середовище, безпечне соціальне середовище,) і до кожної окремо створити такий список.

4. Перевірити контрольний список та протестувати його. Щоб переконатися у правильності складеного контрольного списку варто:

a. на деякий час відкласти його в сторону, а згодом глянути по-новому;

б. запропонувати комусь з колег, керівнику НВК тощо перевірити його.

5. Зробити контрольний список зручним для використання. Зважаючи на те, що це документ багаторазової дії, його слід зробити приємним на вигляд, відформатувати і залишити поля для коментарів.

6. Виконати усі пункти контрольного списку:

- виконану дію потрібно одразу відмітити;

- переконатися в тому, що всі пункти виконано дослівно;

- зберігати виконаний контрольний список.

7. Відредагувати контрольний список. У вже виконаний контрольний список варто додати те, чого під час його виконання не вистачало, забрати зайве, змінити, уточнити формулювання тощо.

8. Поділіться контрольним списком з колегами. Оскільки цей список використовується для контролю за дотриманням правил безпеки у НВК, то корисним він буде для працівників закладу.

4.15. Переваги використання контрольного списку:

- допомагає зекономити час, необхідний для пояснення того, що треба зробити;

- полегшує делегування повноважень;

- робить завдання зрозумілим для виконання (фахівець знає, що треба робити);

- зменшує ймовірність помилок;

- робить роботу простішою, рятує справу, якщо працівник малокомпетентний.

4.16. Недоліки контрольного списку:

- потрібен час для його складання, тестування;

- вимагає скрупульозного виконання, творчість недопустима;

- потрібно ретельно та виважено формулювати кожен пункт документа, що вимагає компетентності укладачів.

4.17. Для контролю за процесом реалізації та дотриманням положень КБОС у закладі його керівництвом призначається відповідальна особа. Остання повинна займати в закладі відносно високу посаду, мати достатній авторитет і підтримку, щоб виконувати цю роль. Усі працівники закладу повинні знати, хто ця особа, і як у разі потреби з нею можна зв'язатися. Вдалою ідеєю може бути призначення декількох осіб для виконання цієї ролі, щоб у випадку відсутності однієї інша особа могла її замінити.

4.18. Функціональні обов'язки відповідального за моніторинг дотримання положень КБОС:

- отримання повідомлень про ризики для учнів і реагування на них;

- проведення не рідше ніж один раз на рік загального моніторингу рівня виконання вимог КБОС та реагування на будь-які сигнали щодо його порушення. Для цього можна використовувати метод анкетування, опитування тощо (зразок додається). Під час проведення такого загального моніторингу працівники закладу мають змогу подавати пропозиції щодо внесення змін до КБОС та повідомляти про порушення його вимог на території закладу;

- надання пропозицій щодо внесення можливих змін у КБОС;

- підготовка звіту за результатами анкет працівників закладу та подання його директору навчального закладу. Враховуючи результати моніторингу, керівник закладу повинен внести необхідні зміни до КБОС та повідомити про них працівникам закладу;

- консультування працівників закладу щодо конкретних випадків порушення безпеки учня;

- роз'яснення у разі потреби батькам, учням положень КБОС, надання інформації щодо їх змін;

- інформування (у разі потреби) про випадки порушення безпеки учня (ризики, загрози, насильство) компетентних установ, таких як поліція, соціальні служби.

ДОДАТКИ

Додаток 1

СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ УЧНІВ

Вступ

Головним правилом для всіх дій працівників закладу є необхідність діяти в найкращих інтересах дитини. Кожний працівник повинен ставитися до учнів з повагою та враховувати їхні потреби. Використання працівником будь-якої форми насильства проти учня є неприйнятним. Для досягнення цього працівники закладу повинні діяти відповідно до чинного законодавства та внутрішніх правил закладу в межах своїх повноважень.

Розділ I. Визначення термінів

1. Працівник закладу - особа, яка працює в закладі згідно з трудовою угодою або за контрактом.

2. Учень - будь-яка особа, що навчається.

3. Особа, уповноважена представляти учня - один з її рідних або прийомних батьків, або законний опікун.

4. Дозвіл батьків (опікунів) означає дозвіл, наданий хоча б одним з батьків учня. Проте якщо між батьками немає згоди, їм має бути повідомлено, що питання повинно бути вирішено в родині або опікунському суді.

5. Насильство проти дитини розуміється, як дії проти учня, що підлягають покаранню та є забороненими, скоєні будь-якою особою, зокрема працівником закладу, або дії, які загрожують благополуччю учня, зокрема неналежний догляд за нею.

6. Особа, відповідальна за Інтернет - працівник закладу, призначений його керівником для контролю за користуванням учнями мережею Інтернет на території закладу та їх безпеку під час такого користування.

7. Особа, відповідальна за реалізацію «Стратегії захисту учнів від насильства» (далі - Стратегії) - працівник закладу, призначений його керівником для контролю за її виконанням.

8. Особисті дані учня - будь-яка інформація, за допомогою якої можна ідентифікувати учня.

Розділ II. Визначення чинників ризику насильства проти учня та реагування на них.

1. Працівники закладу мають знати чинники ризику насильства проти учня та звертати на них увагу в рамках своїх службових обов'язків.

2. Якщо виявлено чинники ризику, працівники закладу повинні повідомити про них батькам і надати їм інформацію про можливості для отримання підтримки, а також заохотити їх до вирішення проблеми.

3. Працівники повинні контролювати стан і благополуччя учня, вихованця.

Розділ III. Порядок реагування у випадках насильства проти учнів.

Якщо працівник закладу підозрює, що учень став жертвою насильства, він повинен надати інформацію про це в письмовій формі психологу або керівнику закладу. Практичний психолог викликає батьків або опікунів учня, яка може бути жертвою насильства, і повідомляє їм про це.

1. Психолог повинен підготувати опис ситуації учня в закладі освіти та в родині на підставі своїх розмов з учнями, вчителями та батьками і розробити план допомоги учню.

2. План допомоги має включати рекомендації з таких питань:

a. вжиття заходів для забезпечення безпеки учня, у т.ч. повідомлення компетентних служб про можливий випадок насильства;

б. підтримка, яку заклад освіти повинен запропонувати учню;

в. направлення учня до спеціалізованого центру для отримання допомоги (за потреби).

3. У більш складних випадках (пов'язаних із сексуальним насильством, жорстоким фізичним або психологічним насильством) керівник закладу повинен створити групу реагування, до складу якої можуть входити практичний психолог, керівник та інші працівники закладу, обізнані із ситуацією або добре знайомі з учнем (надалі - група реагування).

4. Група реагування повинна підготувати план надання допомоги учню. Стратегії базуються на матеріалах, підготовлених практичним психологом закладу, та іншій інформації, отриманої членами групи.

5. Якщо про можливий випадок насильства проти учня повідомляється її батькам або опікунам, створення групи реагування є обов'язковим. Група має призначити батькам або опікунам зустріч для обговорення проблеми, під час якої батькам або опікунам може бути повідомлено про те, що можливий випадок насильства буде розслідуватися зовнішньою організацію для забезпечення об'єктивності розслідування. Необхідно вести протокол такої зустрічі.

6. Педагог повинен представити план надання допомоги учню його батькам або опікунам, рекомендуючи щільну співпрацю під час його виконання.

7.Адміністраці НВК повинна поінформувати батьків або опікунів учня про обов'язок закладу повідомити про можливий випадок насильства компетентні органи (прокуратуру, поліцію тощо).

8. Після того, як поінформували батьків, керівник закладу повинен повідомити про можливий злочин прокуратурі, поліції службі.

9. Відповідальність за подальші дії несуть органи, згадані у попередньому пункті.

10. Якщо про можливий випадок насильства проти учня повідомляється батькам або опікунам, але факт такого випадку не підтверджується, батьки або опікуни учня мають отримати інформацію про це в письмовій формі.

11. При реагуванні на повідомлення про випадок насильства розробляється таблиця вжитих заходів (втручання), зразок якої наведено в Додатку 2. Таблиця має знаходитися в особовій справі учня.

12. Усі працівники закладу та інші особи, яким стало відомо про випадок насильства або будь-які пов'язані з ним питання в межах своїх службових обов'язків, повинні зберігати конфіденційність, за винятком інформації, яка передається компетентним органам відповідно до порядку реагування.

Розділ IV. Принципи захисту особистих даних учня .

1. Особисті дані учня мають бути захищені, згідно з положеннями Закону України «Про захист персональних даних», 2010 р.

2. Працівники закладу, які працюють з особистими даними учнів, повинні зберігати їхню конфіденційність і вживати заходів для їхнього захисту від несанкціонованого доступу.

3. Особисті дані надаються лише тим особам і організаціям, які мають на це право, згідно із законодавством, та відповідні повноваження.

4. Працівники закладу мають право працювати з особистими даними учня та надавати їх в рамках розслідування.

5. Працівник закладу може використовувати інформацію про учня з освітньою або навчальною метою лише за умови анонімності учня та неможливості її ідентифікації за допомогою такої інформації.

6. Працівник закладу не має права надавати інформацію про учня, її батьків чи опікунів представникам засобів масової інформації.

7. У виключних ситуаціях, якщо це є обґрунтованим, працівник закладу може звернутися до батьків або опікунів учня за дозволом надати їхні контактні дані представникам засобів масової інформації. Такі дані надаються лише за умови отримання дозволу.

8. Працівники закладу не мають права надавати можливість представникам засобів масової інформації встановлювати контакт з учнями.

9. Працівники закладу не мають права розмовляти з представниками засобів масової інформації про учнів, їхніх батьків чи опікунів. Це також стосується ситуацій, коли працівник закладу вважає, що його висловлювання не записуються.

10. У виняткових ситуаціях, якщо це є обґрунтованим, працівник закладу може мати розмову з представниками засобів масової інформації про учня або її батьків (опікунів) за умови згоди на це батьків (опікунів) у письмовій формі.

11. Представники засобів масової інформації можуть отримувати дозвіл на доступ до окремих приміщень закладу для підготовки матеріалів для ЗМІ за рішенням керівника закладу.

12. Приймаючи відповідне рішення, керівник повинен звернутися до адміністрації закладу з проханням підготувати приміщення закладу для роботи представників ЗМІ таким чином, щоб зйомка дітей у закладі була неможливою.

РОЗДІЛ V. Принципи захисту зображень.

Визнаючи право учнів на приватність і захист особистих інтересів, заклад повинен захищати зображення учнів.

1. Працівники закладу не мають права давати дозвіл на фото-, відеозйомку учнів або їх аудіозапис на території закладу без попередньої згоди батьків або опікунів учня в письмовій формі.

2. Для отримання згоди батьків (опікунів) для фото-, відеозйомки учня працівник закладу має звернутися до них, згідно з процедурою для отримання такого дозволу. Не дозволяється надавати представникам ЗМІ контактні дані батьків (опікунів) учня без їхньої попередньої згоди.

3. Якщо зображення учня є лише частиною великого зображення, наприклад, публічного заходу, пейзажу, зборів тощо, дозвіл батьків (опікунів) на фото-, відеозйомку не є необхідним.

4. Оприлюднення працівником закладу зображення учня в будь-якому вигляді (фото-, відео- або аудіозапису) потребує попередньої згоди батьків або законних опікунів у письмовій формі.

5. Згаданий в п.1 дозвіл повинен містити дані про те, де буде оприлюднено запис або зображення та в якому контексті його буде використано (наприклад, що його буде розміщено на веб-сайті www.youtube.pl з метою реклами закладу).

РОЗДІЛ VI. Принципи доступу дітей до мережі Інтернет.

1. Надаючи учням доступ до мережі Інтернет, заклад зобов'язаний вжити всіх заходів для захисту їх від матеріалів, які можуть зашкодити їхньому належному розвитку, зокрема, має бути встановлено останню версію спеціального програмного забезпечення для такого захисту.

2. На території закладу учень може мати доступ до мережі Інтернет у таких випадках:

a. під наглядом вчителя на заняттях з вивчення комп'ютера;

б. без нагляду вчителя - на комп'ютерах закладу освіти, призначених для цього (вільний доступ).

3. Коли учень отримує доступ до мережі Інтернет під наглядом працівника закладу, останній має розповісти учню про принципи безпечного користування мережею Інтернет. Крім того, працівник закладу відповідає за забезпечення безпеки учнів при використанні мережі Інтернет під час занять.

4. На комп'ютерах закладу, призначених для вільного доступу до мережі Інтернет, мають буди постійно доступними навчальні матеріали з безпечного користування нею. Особа, відповідальна за безпечний доступ до мережі Інтернет, повинна надати кожному учню індивідуальний логін (обліковий запис) і пароль, які дають їй змогу користуватися мережею Інтернет на території закладу, та пояснити учню, що він не повинен повідомляти нікому свій логін і пароль.

5. Відповідальна особа має щонайменше один раз на місяць перевіряти, чи не має небезпечних матеріалів на комп'ютерах з доступом до мережі Інтернет. Якщо такі матеріали виявлено, вона має визначити, хто використовував комп'ютер, коли було завантажено такі матеріали.

6. Відповідальна особа має повідомити адміністрацію групи про учня, який використовував комп'ютер для завантаження небезпечних матеріалів.

10. Педагог повинен провести розмову з таким учнем стосовно безпечного використання мережі Інтернет.

11. Якщо під час такої розмови вчитель дізнається про зловживання стосовно учня, він має вжити заходів, описаних у Розділі ІІ.

РОЗДІЛ VII. Контроль за реалізацією Стратегії

Відповідальними за реалізацію Стратегії в НВК призначено ЗДНВР Водяник І.В. та ЗДВР Таранович Л.А.

Групу реагування на випадки порушення пунктів КБОСу, а також за внесення пропозицій стосовно внесення змін до Стратегії створено в складі:

- Малюжонок Ю.А. - практичного психолога НВК;

- Сороколіт О.В. - педагога-орагнізатора ;

- Мартиненка С.О. - громадського інспектора з ОП;

- Пащенко В.М. - вчителя початкових класів;

- Мартиненко Л.О. - вчителя української мови та літератури;

- Бурмаги Анни - президента учнівського самоуправління НВК.

Кожні півроку відповідальна особа повинна проводити загальний моніторинг рівня виконання вимог стратегії працівниками закладу. Під час проведення такого загального моніторингу працівники закладу можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до Стратегії та повідомляти про порушення її вимог на території закладу. На основі результатів анкет працівників закладу відповідальна особа має підготувати звіт та передати його керівникові закладу. Враховуючи результати моніторингу, керівник закладу повинен внести необхідні зміни до Стратегії та повідомити про них працівників закладу.

РОЗДІЛ VIII. Заключні положення

1. Стратегія стає чинною в день її оприлюднення.

2. Оприлюднення документа має відбутися таким чином, щоб він був доступний усім працівникам закладу, наприклад, через його розміщення на дошці для оголошень або розсилку електронною поштою.

Додаток 2

ПОКАЗНИКИ ВИКОНАННЯ ВИМОГ СТАНДАРТІВ ЗАХИСТУ УЧНІВ ВІДПОВІДНО ДО «СТРАТЕГІЇ ЗАХИСТУ УЧНІВ ВІД НАСИЛЬСТВА»

Стандарт 1. Заклад запровадив та виконує Стратегію.

Виконання вимог Стандарту 1 означає:

1. У закладі запроваджено реалізацію Стратегії, яка містить принципи захисту учнів від насильства.

2. Стратегія і відповідні принципи захисту учнів дотримуються всіма працівниками закладу

3. Стратегія визначає такі питання:

- порядок повідомлення та втручання, де поетапно зазначено, що слід робити, коли учень став жертвою насильства або його безпеці загрожують незнайомі люди, члени родини чи працівники закладу;

- правила захисту особистих даних, які визначають методи збереження та поширення інформації про учнів;

- правила захисту зображень учнів, які визначають, як можна знімати учнів на фото або відео та поширювати їх зображення;

- правила доступу учнів до мережі Інтернет і їх захисту від шкідливих матеріалів, розміщених у ній, включно з призначенням особи або осіб, відповідальних за нагляд за безпечним використанням комп'ютерної мережі;

- принципи безпечних відносин між працівниками закладу та учнями, включно з повним описом поведінки, яка є неприйнятною при спілкуванні з учнями.

4. Керівництвом закладу призначено особу, відповідальну за контроль за виконанням Стратегії, при цьому чітко визначено всі її завдання.

Стандарт 2. ЗВО здійснює нагляд за своїми працівниками для запобігання випадкам насильства проти учнів.

Виконання вимог стандарту 2 означає:

1. Прийняття на роботу нових працівників із перевіркою їх біографічних даних, характеристик і придатності для роботи з учнями.

2. При прийнятті на роботу заклад обов'язково має отримувати дані про кандидатів із Національного кримінального реєстру1 , коли це дозволено законодавством. В інших випадках кандидати повинні підписувати заяву про відсутність судимості та перебування під слідством за правопорушення, пов'язані з насильством проти дітей, непристойною поведінкою та за сексуальні правопорушення.

3. У випадках, коли виникають підозри щодо можливих загроз безпеці учнів або застосування насильства проти учнів працівниками закладу, у закладі завжди дотримуються вимог, зазначених у Стратегії. Показники виконання вимог стандарту:

- виконання вимог при прийнятті на роботу нових співробітників;

- отримання даних про судимість (перебування під слідством) із Реєстру кримінальних проваджень, коли це дозволено законодавством;

- заяви про відсутність судимості (перебування під слідством), підписані штатними працівниками, якщо законодавство не дозволяє отримати таку інформацію з Реєстру кримінальних проваджень.

Стандарт 3. НВК проводить навчання своїх працівників з питань захисту учнів від насильства та надання їм допомоги в небезпечних ситуаціях.

Виконання вимог стандарту 3 означає:

1. В Україні є Єдиний державний реєстр судових рішень та Єдиний реєстр досудових розслідувань

2. Усі працівники закладу знають, як розпізнати чинники ризику й ознаки насильства проти учнів, а також правові аспекти захисту учнів .

3. Працівники закладу мають доступ до інформації про можливість отримання допомоги у випадках, коли підозрюється застосування насильства проти учнів, разом із контактними даними місцевих установ, які працюють в області захисту учнів і надають допомогу в надзвичайних ситуаціях (поліція, суд із сімейних питань, кризовий центр, центр соціальних послуг, медичні центри тощо). Показники виконання вимог стандарту:

- кількість працівників закладу, які пройшли навчання;

- необхідна інформація є легкодоступною для працівників.

Стандарт 4. НВК проводить навчання батьків з питань виховання без застосування насильства та захисту учнів від насильства.

Виконання вимог стандарту 4 означає:

1. У НВК є дошка оголошень для батьків з корисною інформацію з таких питань:

- виховання учнів без застосування насильства;

- захист учнів від насильства та зловживань, загрози для студентів у мережі Інтернет;

- можливості для вдосконалення навичок виховання;

- контактні дані установ, які надають допомогу в складних ситуаціях.

2. Усі батьки ознайомилися зі Стратегією, затвердженою в закладі. Показники виконання вимог стандарту:

- дошка оголошень для батьків, де розміщується корисна інформація;

- кількість батьків, ознайомлених зі Стратегією, затвердженою в закладі. Стандарт 5. У НВК учнів навчають, які права вони мають і як вони можуть захистити себе від насильства. Виконання вимог стандарту 5 означає:

1. У закладі організовано заняття з питань прав учнів та захисту від насильства і зловживань (також у мережі Інтернет).

2. Учні знають, до кого вони мають звертатися за порадами та допомогою у випадках насильства і зловживань.

3. У закладі є навчальні матеріали для учнів (книги, брошури, листівки) з питань прав учнів, захисту від ризиків насильства та зловживань, правил безпечної поведінки в мережі Інтернет.

4. Діти мають доступ до інформації про права учнів та можливості отримання допомоги в складних ситуаціях, зокрема про безкоштовні гарячі лінії для молоді. Показники виконання вимог стандарту:

- кількість навчених учнів;

- кількість занять у річному розкладі занять групи;

- у доступних для учнів зонах на видному місці розташовано інформацію про безкоштовні гарячі лінії для молоді разом з порадами, як отримати допомогу у випадках насильства.

Стандарт 6. ЗВО проводить моніторинг своєї діяльності та регулярно перевіряє її на відповідність прийнятим стандартам захисту студентів.

Виконання вимог стандарту 6 означає:

1. Прийняті правила та процедури для захисту учнів переглядаються щонайменше один раз на рік.

2. У рамках проведення контролю за дотриманням правил і процедур для захисту учнів у НВК проводяться консультації з учнями та їхніми батьками (опікунами). Показник виконання вимог стандарту є те, що щорічно готується внутрішній звіт про виконання в закладі Стратегії.

Додаток № 3

АНКЕТА «МОНІТОРИНГ ДОТРИМАННЯ ПОЛОЖЕНЬ КБОС»

Так

Ні

Чи знаєте Ви правила КБОС?

Чи знайомі Ви з процедурою дій, коли є підозра на існування загрози для безпеки учня?

Чи знаєте Ви, як реагувати на загрозу безпеці учня?

Чи помітили Ви будь-які порушення положень Кодексу безпечного освітнього середовища іншими працівниками Вашого закладу?

Чи є у Вас зауваження або пропозиції (зокрема щодо внесення змін) стосовно Кодексу безпечного освітнього середовища

Додаток 4

Створення безпечного освітнього середовища

у Великокостромському НВК

Контрольний список

Дії (ризики)

Відповідальні

Примітка

1.Вивчення психічних станів особистості дитини .

Практичний психолог, вчитель біології

2.Вивчення типу темпераменту учнів.

Практичний психолог, вчитель біології

3.Вивчення міжособистісних стосунків учнів у групах за методикою «Соціометрія».

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

4.Діагностичне дослідження особистості учня

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

5.Проведення анкетування на визначення рівня толерантності.

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

6.Проведення анкетування на визначення комунікативної компетентності.

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

7.Індивідуальне та групове консультування учнів, щодо полегшення процесу адаптації, профілактики страхів, тривожності та агресії.

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

8.Консультування батьків (опікунів) щодо налагодження позитивних стосунків з дорослими дітьми.

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

9.Індивідуальне та групове консультування учнів з питань профілактики домашнього насильства та жорстокого поводження з дітьми.

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

10.Тренінгове заняття: «Попередження булінгу в учнівському середовищі»

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

11.Заняття з елементами тренінгу: «Попередження насильства та булінгу у дитячому середовищі»

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

12.Проведення тренінгових занять з метою допомоги в адаптації учнів 1 та 5 класів за темами: «Спілкуємось й діємо».

Практичний психолог, вихователі дошкільної групи класні керівники 1,5 класів

13.Проведення виховних годин за темами: «Здоров'я та здоровий спосіб життя».

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

14.Проведення виховних годин за темами: «Прояви турботу і обачливість».

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

15.Проведення виховних годин за темами: «Знаємо та реалізуємо свої права».

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів, вчитель правознавства

16.Проведення тренінгових занять на тему: «Повір у себе!».

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

17.Проведення просвітницьких бесід в межах питання протидії торгівлі людьми за темами: «Особиста гідність», «Безпека життя», «Громадська позиція»

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів, вчитель історії

18.Проведення профілактичних просвітницьких бесід з пропаганди здорового способу життя.

Медична сестра, вчителі фізкультури

19.Проведення тренінгових занять на тему: «Вміння сказати «ні» (профілактика ризикованої поведінки)».

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

20.Проведення тренінгових занять на тему: «Вміння приймати рішення, розвиток навичок самоконтролю - як важливі фактори ефективної взаємодії у суспільстві».

Практичний психолог, класні керівники 7-11 класів

21.Проведення семінару-тренінгу на тему: «Первинна соціальна профілактика торгівлі людьми» в рамках «Тижня запобігання протидії торгівлі людьми».

Практичний психолог, класні керівники 8-11 класів, вчитель правознавства

22.Проведення тренінгових занять малими групами учнів з елементами арт-терапії з метою профілактики стресових станів, суїцидальної поведінки.

Практичний психолог

23.Проведення Круглих столів на тему: «Толерантність як запорука людяності».

Практичний психолог, класні керівники 8-11 класів

24.Проведення Круглого столу на тему: «Протидія та профілактика домашнього насильства у відношенні до дітей».

Практичний психолог, класні керівники 5-11 класів

25.Проведення тренінгового заняття з учнями на тему: «Партнерське спілкування».

Практичний психолог, класні керівники 1-11 класів

26.Тренінгові заняття на теми: «Конфлікт як елемент людських стосунків».

Практичний психолог, класні керівники 5-11 класів

Додаток 5

Створення безпечного освітнього середовища

Завданням колективу Великокостромського навчально-виховного комплексу є створення безпечного освітнього середовища для учнів. Це включає в себе такі компоненти:

− фізична безпека;

− психологічна безпека;

− інформаційна безпека.

Можна зазначити наступні ризики для учнів:

− відкриття небажаного контенту;

− пошкодження вірусом інформації, що зберігається на носії;

− виведення з ладу техніки;

− порушення авторських прав;

− небезпечні знайомства;

− втрата коштів;

− отримання і використання фейкової інформації;

− виникнення ситуації кібербулінгу.

Контрольний список

(перелік стандартних дій для виконання певної роботи)

з/п

Ризик

Заходи щодо усунення ризику

Відмітка про виконання

1

Відкриття небажаного контенту

Блокування небажаних сайтів

На комп'ютерах встановлено програму Total Security 360

2

Виведення з ладу техніки

Використання антивірусних програм

На комп'ютерах встановлено антивірусну програму TS 360

3

Порушення авторських прав

Ознайомлення з основними положеннями «авторського права» та заходами щодо його дотримання

Проведення на заняттях із інформатичних дисциплін бесід про необхідність ознайомлення з основними положеннями «авторського права» та обов'язкового їх дотримання при виконанні практичних робіт або створенні конкурсних робіт

4

Небезпечні знайомства

Ознайомлення з правилами спілкування в Інтернеті, ведення власних сайтів, блогів та сторінок в соціальних мережах

Проведення на заняттях із інформатичних дисциплін бесід щодо правил ведення власних сайтів, блогів та сторінок в соціальних мережах. Виконання учнями практичних робіт із ознайомлення з правилами спілкування електронною поштою, в чатах, на форумах тощо

5

Втрата коштів

Дотримання правил користування банківськими картами та рахунками

Проведення на виховних годинах ознайомчих бесід щодо користування банківськими картами та здійснення фінансових операцій онлайн

6

Отримання і використання фейкової інформації

Блокування небажаних сайтів Навчання умінню здійснювати критичний аналіз матеріалів

На комп'ютерах встановлено програму Total Security 360

7

Потрапляння приватної інформації до зловмисників

Проведення різноманітних заходів, присвячених безпечному поводженню в Інтернеті

Проведення на заняттях із інформатичних дисциплін бесід щодо безпечного поводження в Інтернеті. Залучення учнів до участі у заходах, що проводяться «Центром кращого Інтернету»

8

Виникнення ситуації кібербулінгу

Пропонування учням пройти курс «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти», розміщений на платформі масових відкритих онлайн-курсів Prometheus

Проходження учнями (за бажанням) курсу «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти», розміщеного на платформі масових відкритих онлайн-курсів Prometheus

Додаток 6

Створення безпечного освітнього середовища

Завданням колективу Великокостромського навчально-виховного комплексу є створення безпечного освітнього середовища для учнів, заснованого на демократичних цінностях. Психологічна безпека освітнього процесу - це стан захищеності всіх учасників освітнього процесу від загроз його гідності, душевного благополуччя, позитивного світосприйняття. Освітнє середовище включає якісні та кількісні характеристики, що інтегровані між собою та створюють потенціал для самоосвіти, саморозвитку та самовдосконалення майбутніх фахівців. Це включає в себе такі компоненти:

− фізична безпека;

− психологічна безпека;

− інформаційна безпека.

Можна зазначити наступні ризики для учнів:

− Поява складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні (конфлікти з батьками, друзями, вчителями);

− Формування мовної свідомості;

− Непорозуміння з оточенням;

− Прояви психологічного, емоційного, сексуального та економічного видів насильства (ігнорування, приниження, погрози тощо);

− Дія несприятливих чинників, пов'язаних із навчанням;

− Забезпечення освітнього процесу науково-педагогічними кадрами;

− Недостатнє забезпечення матеріально-технічної бази;

− Низька активність учнів і педагогів;

− Участь вчителів у житті НВК;

− Надзвичайні ситуації;

− Академічна доброчесність.

Контрольний список

(перелік стандартних дій для виконання певної роботи)

№ з/п

Ризик

Заходи щодо усунення ризику

Відмітка про виконання

1

Поява складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні (конфлікти з батьками, друзями, вчителями)

Сприяння гуманізації взаємин учнів, і розвиток, у процесі спілкування, таких моральних якостей, як чесність, порядність, справедливість, совість, любов та повага, врахування людської гідності, визнання особистих чеснот індивіда та його належність до певної спільноти, що сприяє встановленню контакту, взаємодії в цілому. Створення сприятливих умов для відкритого і націленого на продуктивний діалог спілкування, на співробітництво і згоду, яке ґрунтуватиметься на врахуванні моральних норм і принципів справедливості, рівноправності, доброзичливості, ввічливості тощо. Виховування толерантності, поважливого ставлення до співрозмовників, опонентів по спілкуванню.

Зустрічі і взаємодія учнів, вчителів, батьків із запрошеними фахівцями.

Заходи за участі адміністрації, кураторів, психологічної служби, учнівського самоврядування тощо

2

Формування мовної свідомості

Виховання в учнів мовної свідомості - усвідомлення мови свого народу, держави як складової загальнолюдських цінностей можна забезпечити методами різнобічного впливу на почуття (бесіда, дискусія, власний приклад викладача). Досконале володіння мовою стає важливим компонентом професіограми фахівців різного профілю. Адже повний вияв професійних обдарувань індивіда відбувається саме засобами мовлення. У такий спосіб особа може реалізувати себе в різних життєвих ролях, скоригувати хід міжособистісного спілкування, що забезпечує ефективну взаємодію у середовищі виробничого колективу. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема виховання у мовця, що усвідомлено творчо користується мовою як засобом самотворення, самоствердження і самовираження, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, оскільки сьогодні культура і мова виявилися об'єднаними в царині духовних цінностей кожної людини і всього суспільства.

Проведення лекцій, семінарів, тренінгів, спрямованих на вирішення проблем

3

Непорозуміння з оточенням

Створення атмосфери довіри; відчуття приналежності до академічної спільноти; участі у прийнятті рішень; урахування етнокультурних та загальнолюдських цінностей у побудові гуманістичного освітнього середовища

Проведення лекцій, семінарів, тренінгів, спрямованих на вирішення проблем

4

Прояви психологічного, емоційного, сексуального та економічного видів насильства (ігнорування, приниження, погрози тощо)

Створення системи заходів, що здійснюються адміністрацією навчального закладу, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, що спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків різних видів насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються Створення виховного простору, що формує особистість, середовища, вільного від проявів психологічного насильства у взаємодії людей, що сприяє задоволенню основних потреб в особистісно-довірчому спілкуванні, що створює референтну значимість середовища і, як наслідок, забезпечує психологічну захищеність її учасників. Створення ненасильницького розвиваючого середовища в контексті проблем забезпечення безпеки особистості

Проведення лекцій, тренінгів, семінарів за участю керівництва (адміністрація навчального закладу, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, психологічні, соціальні та медичні служби Національна поліція України)

5

Дія несприятливих чинників, пов'язаних із навчанням

Конфіденційність у індивідуальній роботі з учнями;

- суб'єкт-суб'єктні відносини між педагогом і учнем;

- віра в кожного учня та його можливості;

- допомагати кожному учню в пошуку свого власного "Я", в становленні особистості, в збереженні її унікальності;

Аналізуються

педагогічні ситуації, організація виконання творчих завдань, ігри

6

Забезпечення освітнього процесу науково-педагогічними кадрами

Забезпечення психології здоров'я. У рамках концепції національної безпеки країни, психологічна безпека викладачів розглядається як захищеність їх життя, здоров'я, прав і свобод, честі та гідності; психологічна безпека освітнього середовища - як пряме продовження психологічної безпеки особистості, а також як захист громадського порядку та спокою, духовних цінностей, прав і свобод навчальних закладів та їх нормальної діяльності.

Підбір педагогічних кадрів до НВК здійснюється згідно з чинним законодавством, нормативним розпорядчими документами. Підвищення фахового рівня шляхом участі у тренінгах, круглих столах, вебінарах, навчанні на освітніх платформах, самоосвіта тощо.

7

Недостатнє забезпечення матеріально-технічної бази

Забезпечення розмаїттям джерел якісної інформації та освітнього високоякісного цифрового контенту та послуг для учнів, легкого для знаходження та розуміння, наданого зрозумілою мовою та адаптованих до їх спеціальності .

Доступ до служб охорони здоров'я і харчування

Створено освітній простір, що забезпечений сучасними технологічними засобами та навчально-методичними матеріалами для активного навчання студентів з урахуванням особливостей їхнього фаху. Подвір'я НВК навколишня територія є безпечними для життя і здоров'я учнів; створено належні санітарно-гігієнічні умови, належний рівень пожежної та електричної безпеки;

НВК забезпечений доступом до якісного збалансованого харчування, майданчики для занять фізичною культурою, пункту надання першої домедичної допомоги;

8

Низька активність учнів і педагогів

ознайомитися з видами діяльності, особливо значимими для учня, та надавати можливість самореалізовуватися через них;

- створювати сприятливий морально-психологічний клімат у колективі;

- навчальні програми з дисциплін, особливо психолого-педагогічних, мають включати в себе розгляд таких тем, які б спонукали учня до саморозвитку та самореалізації;

- викладання навчального матеріалу має не тільки забезпечувати учням можливість отримання нової інформації, а й прищеплювати їм бажання до самостійного набуття знань.

впровадження технології педагогічної підтримки, що здійснюватися всім педагогічним колективом

9

Участь учнів у житті НВК

Органи самоврядування розраховані на широке залучення членів учнівського колективу до вирішення питань його життєдіяльності. Участь учнів в органах студентського самоврядування - важливий засіб формування громадянської свідомості, соціальної активності, відповідальності та ін.

Профспілкова організація вчителів учнівська рада НВК

10

Надзвичайні ситуації

Забезпечується навчання персоналу НВК і учнів з мінної безпеки та поводження з вибухонебезпечними речовинами (цивільний захист); Проводяться практичні тренування щодо злагоджених дій в екстремальних і надзвичайних ситуаціях

Створена та функціонує комісія з питань надзвичайних ситуацій

11

Академічна доброчесність

Удосконалення правових механізмів реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до якісної освіти на всіх рівнях; створення умов для освіти особи упродовж життя (запровадження таких видів освіти як формальної, неформальної та інформальної); удосконалення нормативно-правової бази освіти , у тому числі розроблення новітніх програм, зорієнтованих на модернізацію системи перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних працівників і керівників навчальних закладів тощо

Розроблений Кодекс академічної доброчесності та функціонує комісія з питань етики та академічної доброчесності

ГЛОСАРІЙ ПОНЯТЬ І ТЕРМІНІВ

Безпечне освітнє середовище - це наявність у ньому безпечних умов навчання та праці, комфортної міжособистісної взаємодії, яка сприяє емоційному благополуччю студентів, педагогів, батьків, відсутність будь-яких проявів насильства та достатньо ресурсів для їх запобігання, а також дотримання прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.

Булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.

Дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Внутрішній аудит закладу освіти - оцінка реальної ситуації (сильні та слабкі сторони, ризики та небезпеки, можливості закладу) щодо безпеки та захисту осіб, які задіяні в освітньому процесі закладу освіти; ретельний аналіз проблем закладу.

Кодекс безпечного освітнього середовища - це документ закладу освіти, який повинен регулювати всі напрями діяльності закладу, пов'язані з порушеннями прав студента на безпеку, а також питання підтримки студентів і втручання в ситуації, коли може виникати загроза їхньому життю, здоров'ю або благополуччю.

Контрольний список - перелік дій, заходів, поряд з якими є місце для відмітки (checkbox), де можна поставити будь-яку відмітку, якщо дія виконана.

Моніторинг - (від англ. monitoring - контролювання) нагляд, контроль за певними процесами або станом чого-небудь.

Освітнє середовище - це характеристика життя всередині освітнього закладу, система впливів і умов формування особистості, а також система можливостей для розвитку особистості, які містяться у соціальному та просторово-предметному оточенні.

Показники результативності - це статистичний індикатор, який містить інформацію про результати виконання програми, проєкту тощо.

Преамбула - (від лат. рrаеаmbulаrе - «те, що передує» та середньо-лат. рrаеаmbulum - «введення») - передмова, вступна частина важливого нормативного акту: конституції, закону, декларації, міжнародного договору, постанов та ін., де роз'яснюється предмет, зазначаються обставини та мотиви, що були приводом для видання чи укладення цього документа, його цілі й завдання, а також інші дані загального характеру.

Сексуальні домагання - дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування. 

Схвалено

педагогічною радою

протокол № 1 від 31.08.2020

Затверджую

Директор НВК: Дашко О.А.

наказ № 110а від 04.09.2020 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність учасників освітнього процесу

Великокостромського

навчально-виховного комплексу

Зеленодольської міської ради

Апостолівського району

І. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність Великокостромського навчально-виховного комплексу Зеленодольської міської ради Апостолівського району (далі - Положення) є внутрішнім підзаконним нормативним актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу НВК.

1.2. Положення розроблено на основі Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», законів України «Про освіту», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Цивільного Кодексу України, статуту НВК, правил внутрішнього розпорядку та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України

1.3. Мета Положення полягає у дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності закладу (освітній, виховній), підтримки особливих взаємовідносин між педагогічними працівниками та здобувачами освіти, запобігання порушенню академічної доброчесності.

1.4. Педагогічні працівники та здобувачі освіти, усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання функціональних обов'язків, формування сприятливого академічного середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу, підвищення престижу закладу, зобов'язуються виконувати норми даного Положення.

1.5. Норми цього Положення закріплюють правила поведінки безпосередньо у двох основних сферах - освітній (навчальній) та виховній (морально-психологічний клімат у колективі).

1.6. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу закладу.

ІІ. Принципи, норми етики та забезпечення академічної доброчесності

2.1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил , якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження творчої діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:

  • Академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) творчих результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
  • Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих творчих результатів як нових.
  • Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.
  • Фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.
  • Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).
  • Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.
  • Хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.
  • Зловживання впливом - пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
  • Необ'єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2.3. Етика та академічна доброчесність забезпечуються:

2.3.1. учасниками освітнього процесу шляхом:

  • дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;
  • утвердження позитивного іміджу НВК, примноження її традицій;
  • дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
  • запобігання корупції, хабарництву;
  • збереження, поліпшення та раціонального використання навчально-матеріальної бази НВК;
  • дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм про авторські права;
  • надання правдивої інформації про результати власної навчальної творчої) діяльності;
  • невідворотності відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

2.3.2.здобувачами освіти шляхом:

  • самостійного виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);
  • особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

2.3.3. педагогічними працівникамишляхом:

  • надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти;
  • обов'язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;
  • незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
  • підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно курсової підготовки;
  • дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;
  • об'єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
  • здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

ІІІ. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів

порушення етики та академічної доброчесності

3.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку НВК.

3.2. Положення доводиться до батьківської громади, оприлюднюється на сайті НВК.

3.3.Адміністрація НВК:

3.3.1. Забезпечують попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;

3.3.2. Використовують у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендують вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

3.4. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз'яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування).

3.5. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списування створюється Шкільна Комісія з попередження списування здобувачами освіти (далі - Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу.

3.6. Комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми) з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

IV. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

4.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнє Положення НВК.

Порушення

академічної доброчесності

Суб'єкти

порушення

Обставини та умови порушення

академічної доброчесності

Наслідки і форма відповідальності

Посадова особа, який приймає рішення про призначення

виду відповідальності

Списування

Здобувачі освіти

- самостійні роботи;

- контрольні роботи;

- контрольні зрізи знань;

- річне оцінювання

- моніторинги якості знань

Повторне письмове проходження оцінювання

термін -1 тиждень

або повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми

Учителі-предметники

-державна підсумкова атестація;

- річне оцінювання

Повторне проходження оцінювання за графіком проведення ДПА у НВК

Не зарахування результатів

Атестаційна комісія державної підсумкової атестації

-І етап (шкільний) Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів.

Робота учасника анулюється, не оцінюється.

У разі повторних випадків списування учасник не допускається до участі в інших олімпіадах, конкурсах

Оргкомітет, журі

Необ'єктивне

оцінювання результатів навчання здобувачів

Педагогічні працівники

Свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання

-усні відповіді;

-домашні роботи;

-контрольні роботи;

-лабораторні та

практичні роботи;

-ДПА;

-тематичне оцінювання;

- моніторинги;

-олімпіадні та конкурсні роботи

Педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії , присвоєнні педагогічних звань

Адміністрація НВК, атестаційні комісії усіх рівнів

Обман:

Фальсифікація

Педагогічні працівники

як автори

Навчально-методичні освітні продукти, створені педагогічними працівниками:

-методичні рекомендації;

-навчальний посібник;

-навчально-методичний посібник

-наочний посібник;

-практичний посібник;

-навчальний наочний посібник;

-збірка;

-методична збірка

-методичний вісник;

-стаття;

-методична розробка

У випадку встановлення порушень такого порядку:

А) спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих розробок, ідей, синтезу або компіляції чужих джерел,використання Інтернету без посилань,фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність

є підставою для відмови в присвоєнні або позбавлені раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії

Б) в разі встановлення в атестаційний період фактів списування здобувачами під час контрольних зрізів знань, фальсифікації результатів власної педагогічної діяльності

Позбавлення педагогічного працівника І,ІІ кваліфікаційної категорії

Педагогічна та методичні ради

НВК, атестаційні комісії НВК

Фабрикація

Плагіат


V. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників

5.1. Комісіяз питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників - незалежний орган для розгляду питань, пов'язаних із порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення.

5.2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу, учнівського самоврядування, батьківської ради:

- Склад Комісії затверджується рішенням педагогічної ради;

- Голова, заступник голови та секретар Комісії обираються з числа осіб, що входять до неї;

- Голова веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо;

- За відсутності голови Комісії його обов'язки виконує заступник;

- Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо;

- Термін повноважень Комісії - 1 рік.

5.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

5.4. Комісія має такі повноваження:

  • Виявляти та встановлювати факти порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу НВК.
  • Проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності серед учасників освітнього процесу.
  • Готувати пропозиції, надавати рекомендації та консультації щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню діяльність НВК.
  • Отримувати і розглядати заяви за умови, якщо вони носять не анонімний характер, щодо порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу НВК.
  • Залучати до своєї роботи експертів з відповідних галузей, а також використовувати технічні і програмні засоби для встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою.
  • Доводити результати розгляду заяв щодо порушення академічної доброчесності до відома директора НВК для подальшого реагування.

5.5. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що кількість її членів, присутніх на засіданні, складатиме не менше ніж дві третини її складу.

5.6. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

VI. Прикінцеві положення

6.1. Положення ухвалюється педагогічною радою НВК більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.

6.2. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. НВК забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

6.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради НВК та вводяться в дію наказом директора НВК.

У К Р А Ї Н А

Зеленодольська міська об'єднана територіальна громада

Апостолівського району Дніпропетровської області

Орган місцевого самоврядування

Великокостромський навчально-виховного комплекс

«загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад»

Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області

вул. Фартушного, 21, с. Велика Костромка, Апостолівський район, Дніпропетровська область, 53861, тел. (05656) 5-64-36, e-mail: kostromka@ukr.net, Код ЄДРПОУ 20285469

НАКАЗ

12.02.2020

с.Велика Костромка

№28

Про створення робочої групи

по розробці та впровадженню

принципів НАССР в НВК

На виконання Законів України "Про безпечність та якість харчових продуктів", «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 429 від 17.10.2015 «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)» та з метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, розробки та впровадження в НВК процедур для підтримання гігієни у всьому харчовому ланцюгу, які необхідні для виробництва та постачання безпечних харчових продуктів для споживання людиною, а також правила поводження з харчовими продуктами

НАКАЗУЮ:

  1. Створити робочу групу НАССР по розробці впровадження і підтримки процедури забезпечення безпеки, засновані на принципах НАССР у складі:

Голова групи:

Дашко Ольга Анатоліївна , директор НВК;

Члени групи:

Таранович Людмила Андріївна, ЗДВР;

Михайлець Наталія Миколаївна, завгосп НВК;

Щур Наталія Миколаївна, медична сестра НВК ;

Сова Світлана Марківна, орендар шкільної їдальні, приватний підприємець.

2. Робочій групі НАССР :

2.1.Підготувати пакет офіційної документації з вимогами щодо безпеки та якості продукції, розробити необхідні форми документування.

2.2.Забезпечити надійне і достовірне функціонування системи НАССР і проводити регулярну роботу по впровадженню відповідних форм документування, яка підтверджує функціонування системи НАССР.

2.3.Затвердити функції робочої групи НАССР в НВК і робочий план з розподілом обов'язків між членами робочої групи.

2.4.Робочій групі НАССР проводити аналіз безпеки і якості продукції, що готується в харчоблоці НВК, ефективності системи НАССР.

3.Наказ довести до відома працівників НВК.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор НВК: О.А.Дашко

Інформація з питань забезпечення виконання Регіонального плану заходів щодо неухильного дотримання безпечності харчування та запобігання випадків харчових отруєнь в закладах освіти області на 2019-2020 роки по Великокостромському НВК.

У Великокостромському НВКз метою поліпшення якості харчування дітей та запобігання виникненню спалахів гострих кишкових інфекційних хвороб та харчових отруєнь, відповідно до ст.ст. 17, 20 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст. 5 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст. 33, 35 Закону України "Про дошкільну освіту", керуючись п.п. 19, 20 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" розроблено заходи щодо поліпшення організації харчування дітей та створення матеріально-технічної бази харчоблоку та їдальні. Своєчасне проведено ремонтні роботи, забезпечено гарячою та холодною проточною водою, достатньою кількістю технологічного та холодильного обладнання, кухонного та столового посуду, миючих і дезінфікуючих засобів, інвентарю . Відповідальною за організацію харчування дітей у НВК призначено заступника директора з виховної роботи Таранович Людмилу Андріївну. Орендарем шкільної їдальні Совою Світлановю Марківною визначено постачальників харчових продуктів і продовольчої сировини в їдальню тільки при погодженні з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби, при умові дотримання орендарем та постачальниками продуктів необхідних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог. Складено графіки і маршрути постачання харчових продуктів та продовольчої сировини. Забезпечено дотримання термінів реалізації, відповідного температурного режиму, товарного сусідства харчових продуктів та сировини під час зберігання та транспортування. Здійснюється постачання харчових продуктів та продовольчої сировини лише при наявності документів, що підтверджують їх якість, відповідно до Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів." Постачання харчових продуктів та продовольчої сировини здійснюється в спеціалізованому ізотермічному, охолоджувальному автотранспорті при наявності санітарного паспорта, у спеціальній оборотній тарі. Забезпечено повноцінне, безпечне і якісне харчування дітей та виконання натуральних норм харчування у шкільній їдальні. Забезпечено безкоштовне гаряче харчування усіх учнів початкових класів та учнів пільгових категорій. Своєчасно проводиться ремонту холодильного та технологічного обладнання. У вересні місяці на нараді при директору заслуховується питання про організацію безпечного харчування учнів. Розроблено, погоджено в.о.начальником Апостолівського районного управління Головного управління Держспоживслужби в Дніпропетровській області та затверджено перспективне меню для харчування дітей , асортимент страв та буфетної продукції відповідно до діючих санітарних норм та правил. Не допускається використання у харчуванні дітей продуктів, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачи смаку, консерванти, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з додаванням будь-якої іншої сировини. Дотримуються технології приготування їжі відповідно до затверджених рецептур та санітарно-протиепідемічних вимог. Ведеться документації по здійсненню контролю за якістю та безпечністю харчування в дитячих та підліткових закладах. Працівники харчоблоку своєчасно проходять профмедогляди, а також осіби, зайняті постачанням харчових продуктів. Проводиться санітарно-освітня роботу серед учнів та батьків щодо здорового раціонального харчування дітей та профілактику кишкових інфекцій через бесіди на годинах спілкування, на уроках основ здоров'я та біології. На батьківський всеобуч включені питання безпечності харчування у шкільній їдальні. Пам'ятки з безпечного харчування публікуються на сайті НВК та групах в соціальних мережах. Виконання заходів дасть змогу зберегти здоров'я дітей, запобігти виникненню гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь в шкільній їдальні, проводити 100 % відновлення життєвих сил дітей шляхом організації якісного, повноцінного харчування.

Олімпійський тиждень в НВК в умовах карантинних обмежень

У Великокостромському НВК з 09.09.2020 по 18.09.2020 року проводився 

"ОЛІМПІЙСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ"
Мета якого, поширення ідей олімпізму, розвиток олімпійського руху в Україні, популяризація здорового способу життя.
З метою збереження здоров'я учасників, місце проведення та кількість учасників кожного окремого спортивного заходу будуть відповідними до норм, встановлених Урядом України та місцевою владою на час пандемії COVID-19
В рамках ОЛІМПІЙСЬКОГО ТИЖНЯ були проведені спортивні вікторини, змагання з різних видів спорту та веселі естафети.


До уваги батьків!

Коронавірусне захворювання (COVID-19) несе із собою тривожність, стрес і невпевненість. Особливо сильно їх відчувають діти різного віку. Різні діти справляються з такими емоціями по-різному. Але якщо у житті вашої дитини реальністю стане закриття НВК, скасування подій або розлука з друзями, ваша любов та підтримка потрібні їй зараз як ніколи.

1. Тримайте під контролем власні емоції

Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх.

Адже діти часто віддзеркалюють емоції батьків.

"Маленькі діти беруть приклад зі своїх батьків, стосовно того як реагувати на незрозумілій їм ситуації.

Діти одразу зрозуміють спокійні ви чи стурбовані, й будуть поводитися аналогічно", - пояснює Марк Рейнек, директор та старший психолог Інституту дитячого розуму.

Якщо дитина відчує стурбованість батьків, то гіперболізує небезпеку в своїй уяві.

2. Станьте ініціатором розмови

Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала.

Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації.

Цій розмові не варто приділяти якоїсь надмірної уваги, можна просто підняти тему під час звичайної бесіди за обіднім столом.

"Хочете ви цього чи ні, але ваша дитина, ймовірно, вже чула про коронавірус по новинах або від однолітків.

Саме тому я завжди рекомендую зіграти на випередження.

Поговоріть зі своїми дітьми про речі, які можуть налякати, перш ніж вони почують більш страхітливу версію від однокласників", - каже Рейчел Томасян, ліцензований терапевт з питань шлюбу і сім'ї.

3. Запитайте, що вони вже знають про коронавірус

Відкриті запитання допоможуть оцінити знання ваших дітей, а також їх емоційний стан.

Заохочуйте малечу висловлювати свої почуття.

Проаналізувавши сприйняття дитини, можна визначити, яким чином далі будувати розмову.

Крім того, буде можливість підкоригувати дитячі знання, щоб сформувати реалістичне уявлення про ситуацію.

"Зараз багато новин про сезон грипу, мені цікаво, що ти чув про це", - такий початок розмови пропонує Робін Гудман, клінічний психолог і арт-терапевт.

Експерт рекомендує повсякчас нагадувати дитині про те, що ви готові її вислухати та відповісти на будь-які запитання батьків, то гіперболізує небезпеку в своїй уяві.

4. Спілкуйтеся з дитиною правильно

Інформувати дитину потрібно зрозумілою мовою, відповідно до її віку.

Тільки тоді вона зможе зрозуміти проблему та перестати тривожитися.

"Батьки повинні підходити до розмови зі своїми дітьми про коронавіруси  по-різному, зважаючи на вік та рівень розвитку.

Гарне практичне правило - використовувати тільки ті слова, які ваша дитина вже розуміє", - дає пораду Рейчел Томасян.

Дітей до 6 років не потрібно навантажувати зайвими деталями, як назва вірусу або глобальна загроза захворювання - вони ще не готові це усвідомити.

Замість цього поговоріть з дітлахами про мікроби, як люди хворіють, і про те, що ми можемо зробити, щоб залишатися здоровими.

Будьте уважні до розмов, які ведете з вашим партнером або дітьми старшого віку, перед малечею.

Якщо діти почнуть ставити якісь запитання - запевніть їх, що ваша сім'я здорова і в безпеці.

 Дітям шкільного віку можете розповісти більш конкретну інформацію про спалах вірусу - що це таке, як він поширюється, як запобігти захворюванню.

Але тримайтеся подалі від розмов про смерть, особливо якщо ваша дитина молодшого шкільного віку.

Підкресліть, що дорослі роблять все можливе, щоб забезпечити безпеку та захист.

Обмежте перегляд напружених телевізійних новин, які можуть викликати занепокоєння.

В громадських місцях діти можуть побачити людей, які носять медичні маски.

Такий зовнішній вигляд підсвідомо викликає страх, тому потрібно пояснити, для чого дехто одягає захисні маски, та в яких випадках це доречно робити.

Про симптоматику коронавірусу краще розповісти, провівши аналогію із звичайною застудою, якою дитина хворіла раніше.

Зрозуміло, що більшість підлітків активно користуються соціальними мережами і вже точно чули про коронавірус.

Тут немає сенсу приховувати інформацію, краще, навпаки, шукати разом відповіді на запитання.

При цьому бути уважними до різноманітних теорій та чуток і використовувати перевірені джерела.

Якщо ваш підліток занепокоєний поширенням коронавірусу, нехай обов'язково розповість про свої страхи.

Зі свого боку нагадайте йому про минулий досвід вирішенням якоїсь проблеми.

5. Продемонструйте свою підтримку

Говоріть про проблему стільки, скільки дитині необхідно, щоб відчути себе у безпеці.

Вона повинна розуміти, що у будь-який час може прийти до вас із запитаннями, а обов'язок батьків - її захищати.

Реагуйте на потреби дитини, підтримуйте та проявляйте свою турботу.

6. Будьте чесними зі своїми дітьми

Коли ваші діти приходять із запитаннями, відповідайте чесно, щоб уникнути плутанини чи непорозумінь.

"Чесність та прозорість є найважливішими.

Тривога процвітає, коли щось приховується.

Якщо у вас немає відповіді, зверніться до джерела, яке, на вашу думку, надає корисну та правдиву інформацію", - пропонує Марк Рейнек.

Не варто використовувати категоричні фрази, типу "ми всі налякані" або "ми тут нічого не можемо зробити"

7. Дозвольте дитині контролювати ситуацію

Яким чином це зробити?

Показати, що вона може зробити, щоб не захворіти, а також впровадити здорові звички для всієї родини.

Це допоможе відчути почуття контролю.

"Не говоріть про профілактику, як про спосіб налякати дитину та змусити її мити руки.

Замість цього поговоріть про кроки, які ви всі збираєтесь робити, щоб попередити різні хвороби", - наголошує Рейчел Томасян. 


Обмеження під час дії адаптивного карантину 

З 1 вересня 2020 року Великокостромьський НВК знаходиться в зеленій зоні рівній епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Розроблено Тимчасовий порядок організації освітнього процесу у Великокостромському НВК

Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області
в період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (
COVID-19) у 2020/2021 навчальному році

Розроблено відповідно до постанови Головного державного санітарного лікаря України від 22.08.2020 № 50 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» і додатку до листа Міністерства освіти і науки України від 05.08.2020 № 1/9-420 «Рекомендації щодо організації роботи закладів середньої освіти у 2020/2021 навчальному році».

Допуск здобувачів освіти до навчальних занять

1.Учні 5-11 класів приходять до Великокостромського НВК ( далі - заклад освіти) в проміжок часу між 7:30 і 7:50.

2. Учні 1-4 класів приходять до закладу освіти в проміжок часу між 8.00 і 8.30.

Вхід учнів :

Центральний вхід : 7.30.-7.50. год - 8-11 класи

8.00.-8.30. год - 1-2 класи

Пожежний вхід (запасний): 7.30.-7.50. год - 5-7 класи

8.00.-8.30.- 3-4 класи

Вихід учнів:

Центральний вихід : згідно розкладу уроків - 8-11 класи

згідно розкладу уроків - 1-2 класи

Пожежний вихід (запасний): згідно розкладу уроків - 5-7 класи

згідно розкладу уроків - 3-4 класи

3. У приміщення закладу освіти учні заходять через головний та запасний входи по черзі, дотримуючись вимог соціального дистанціювання та уникаючи скупчень. Для цього рухаються по розмітці перед головним та запасним входами.

4. У приміщення закладу освіти учні 5-11 заходять у захисних масках на обличчі або інших засобах індивідуального захисту.

Увага! Вхід здобувачів освіти до приміщення закладу освіти дозволяється при наявності на обличчі захисної маски або респіратора. Захисні маски можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях і на вулиці. Під час пересування приміщеннями закладу освіти використання захисних масок є обов'язковим!

5. Зустріч учнів 1-2; 8-11 класів здійснюється у приміщенні закладу освіти біля вхідних дверей головного входу медичною сестрою, класними керівниками 1-2 класів та черговим учителем.

6. Зустріч учнів 3-4; 6-9 класів здійснюється у приміщенні закладу освіти на запасному вході класними керівникми 4-3 класів та черговим вчителем.

7. Медична сестра проводить візуальний огляд дитини на наявність симптомів гострого респіраторного захворювання (кашель, нежить, осиплість голосу, почервоніння очей), запитує про самопочуття в дитини.

8. Черговий учитель, медична сестра або класний керівник обробляє руки учнів антисептичним засобом із загальним вмістом спирту не менше 60%, який учні втирають протягом 30 секунд.

9. Учні 5-11 йдуть до навчального кабінету, у якому буде проходити перший урок (у холодну пору року перед уроком знімають верхній одяг і перевзуваються у змінне взуття, які залишають у роздягальні). Біля навчального кабінету їх зустрічає класний керівник.

10. Учні 1-4 класів у супроводі класних керівників ідуть до своїх навчальних кабінетів (змінне взуття та верхній одяг залишають у спеціально відведеному для цього місці в навчальному кабінеті).

Особам, які не є учасниками освітнього процесу, а також батькам та особам, які супроводжують учнів, вхід у приміщення НВК заборонений!

Здобувачі освіти 5-11 класів без захисної маски на обличчі, з ознаками гострої респіраторної хвороби, з температурою понад 37,20С не допускаються до закладу освіти!

ІІ. Дії чергового вчителя

1. Розпочинає роботу о 7:30.

2. Зустрічає разом із медичною сестрою учнів у проміжок часу між 7:30 і 7:50 та обробляє руки учнів антисептичним засобом.

3. Відповідає за дотримання гігієнічних норм учнями 1-11 на перервах.

4. Виконує свої обов'язки відповідно зони чергування:

- шкільне подвір'я (асфальтований майданчик перед головним входом у приміщення закладу освіти; перебування учнів дозволяється за сприятливих погодних умов): слідкує за дотриманням гігієнічних норм і соціального дистанціювання учнями 1-11 класів;

- вестибюль: слідкує за дотриманням гігієнічних норм і соціального дистанціювання учнями 1-11 класів;

- їдальня (згідно графіка): слідкує за дотриманням гігієнічних норм і соціального дистанціювання під час прийому їжі учнями ;- кімната гігієни: слідкує за дотриманням гігієнічних норм учнями і за тим, щоб не було скупчення здобувачів освіти.

5. Повідомляє медичній сестрі (класному керівникові, директорові НВК) про будь-які симптоми гострого респіраторного захворювання, виявлені в учня.

ІІІ. Дії вчителя початкових класів

1. Разом із медичною сестрою зустрічає учнів свого класу в проміжок часу з Після огляду учнів медичною сестрою обробляє руки учнів антисептичним засобом і супроводжує їх до класної кімнати, де діти перевдягаються та перевзуваються в змінне взуття.

2. Протягом навчального дня слідкує за дотриманням гігієнічних норм учнями свого класу.

3. Протягом навчального дня проводить моніторинг стану здоров'я учнів, а також організовує регулярну комунікацію з батьками учнів для з'ясування стану здоров'я учнів.

4. Повідомляє медичній сестрі (директорові НВК) про будь-які симптоми гострого респіраторного захворювання, виявлені в учня.

5. Організовує питний режим учнів із використанням індивідуального посуду.

5. Перед початком уроків англійської мови, інформатики організовано супроводжує учнів до вчителя-предметника, який бере на себе відповідальність за дотримання учнями гігієнічних норм. Після завершення уроків англійської мови, інформатики вчителі-предметники організовано супроводжують учнів до класного керівника, який бере на себе відповідальність за дотримання учнями гігієнічних норм.

6. Після кожного уроку провітрює приміщення; після закінчення уроку інформатики навчальних занять дезінфікує контактні поверхні (ручки дверей із двох сторін, робочі столи, клавіатуру комп'ютерів, пульти, ручки стільців тощо) спиртовмісним дезінфекційним засобом.

7. Після закінчення навчальних занять виводить учнів на шкільне подвір'я, де на них чекають батьки або особи, які супроводжують учнів, на яких покладається відповідальність за дотримання учнями гігієнічних норм за межами закладу освіти.

ІV. Дії класного керівника

(виконує також учитель початкових класів)

1. Інформує батьків про правила організації освітнього процесу, відвідування закладу освіти та перебування в ньому в умовах профілактики розповсюдження коронавірусної хвороби.

2. Надає роз'яснення батькам учнів щодо необхідності впровадження в закладі освіти обмежувальних заходів стосовно відвідування закладу освіти сторонніми особами.

3. Спілкування з батьками проводить переважно дистанційно за допомогою будь-яких засобів зв'язку.

4. Проводить роз'яснювальну роботу з учнями щодо індивідуальних заходів профілактики та реагування на виявлення симптомів коронавірусної хвороби.

5. Перед початком занять проводить опитування учасників освітнього процесу щодо їх самопочуття та наявності симптомів респіраторної хвороби.

6. Протягом дня регулярно моніторить та аналізує відвідування занять учнями з метою раннього виявлення захворювань.

7. Інформує батьків та учнів про організацію питного режиму в закладі освіти.

8. Повідомляє медичній сестрі (директорові НВК) про будь-які симптоми гострого респіраторного захворювання, виявлені в учня.

V. Дії вчителя-предметника

1. Зустрічає учнів у навчальному кабінеті та слідкує за дотриманням санітарних і гігієнічних норм протягом уроку.

2. Уникає організації видів діяльності, які вимагають безпосереднього фізичного контакту між учнями.

3. Слідкує за тим, щоб після закінчення уроку діти організовано покинули навчальний кабінет і забрали свої речі.

4. Після уроку провітрює приміщення.

5. Повідомляє медичній сестрі (класному керівникові, директорові НВК) про будь-які симптоми респіраторного захворювання, виявлені в учня.

VІ. Дії учасників освітнього процесу на перерві

1. Учні дотримуються норм соціального дистанціювання на вулиці (за сприятливих погодних умов) або у вестибюлі закладу освіти (під час пересування приміщенням використання захисних масок є обов'язковим для всіх здобувачів освіти і працівників НВК).

2. Перебування учнів під час перерви на вулиці обмежене зонами відпочинку:

- асфальтована частина шкільного подвір'я з правого боку закладу освіти - зона відпочинку учнів 1-4 класів (перебувають із класними керівниками);

- асфальтована частина подвір'я перед закладом освіти - зона відпочинку учнів 5-11 класів (перебувають під наглядом чергового вчителя).

VІІ. Дії учасників освітнього процесу в їдальні

  • Прийом їжі учнями в їдальні відбувається за таким графіком:

Сніданок

1 перерва: 1-4 кл. 2-4 кл. 5-11 кл.

9:10-9:20 8:45-8:55

2 перерва: 9:50-10:10 9:40-10:00

Обід

3 перерва: 11:05-11:40 11:00-11:20 10:45-11:05

4 перерва: 11:50-12:10

2. Отримуючи їжу учні дотримуються фізичної дистанції 1м.

3. За одним столом одночасно можуть приймати не більше 4 учнів.

4. Учні дотримуються гігієнічних норм до, під час і після прийому їжі.

5. За дотримання гігієнічних норм і соціальне дистанціювання відповідають класні керівники (вимога стосується 1-4 класів) і черговий учитель (вимога стосується 5-11 класів).

6. Після прийому їжі кожною з груп учнів працівниками кухні проводиться дезінфекція поверхонь і провітрювання їдальні.

VІІІ. Дії учнів у кімнаті гігієни

1. Учням 1-4 класів рекомендовано відвідувати кімнату гігієни під час навчальних занять.

2. Учням 5-11 класів рекомендовано відвідувати кімнату гігієни під час перерв.

3. Учні під час відвідування кімнати гігієни уникають скупчення та дотримуються соціальної дистанції.

4. Учні дотримуються санітарно-гігієнічних вимог.

ІХ. Дії після завершення освітнього процесу

1. Після завершення занять у 5-11класах учитель-предметник, який проводив останній урок, слідкує за тим, щоб учні організовано покинули заклад освіти.

2. Наприкінці дня технічний працівник проводить миття підлоги в усіх приміщеннях закладу із застосуванням дезінфікуючих засобів, проводить дезінфікування.

Х. Дії педагогічних працівників при виявленні в учасників освітнього процесу симптомів хвороби

1. У разі виявлення первинних симптомів хвороби в учасника освітнього процесу (висока температура, сухий кашель, лихоманка) - його потрібно максимально ізолювати, забезпечивши індивідуальними захисними засобами (медична маска, рукавички).

2. Повідомити директорові, медичній сестрі (відповідальній особі), батькам, у лікувальну установу, звернутися до сімейного лікаря для отримання консультації або подальшого обстеження.

3. У разі виявлення хворого учня під час освітнього процесу керівник закладу освіти має забезпечити виконання таких заходів, як тимчасове обмеження входу до установи та користування приміщеннями.

4.У день виявлення хворого, враховуючи можливих відвідувачів закладу освіти, визначити перелік приміщень, у яких перебував хворий, та забезпечити обмеження їх використання та пересування за маршрутом переміщення хворого.

ХІ. Дії батьків

1. Ознайомитися з нормативними документами щодо попередження та нерозповсюдження коронавірусної інфекції.

2. Кожного ранку здійснювати контроль за загальним станом дитини та проводити термометрію.

3. Забезпечити дитину засобами індивідуального захисту на навчальний день (захисна маска) і питною водою в індивідуальному посуді.

4. У разі виявлення найменших ознак захворювання (нежить, біль у горлі, головний біль, підвищення температури тіла до 37,2°С і вище, кашель, осиплість голосу, почервоніння очей та інше) зобов'язані залишити дитину вдома протягом 2 тижнів.

ХІІ. Гігієнічні норми для педагогічних працівників

1. Кожен педагогічний працівник зобов'язаний знати процедуру та дотримуватись правил миття та гігієнічної обробки рук антисептичними засобами:

- перед початком роботи;

- після відвідування санвузла (обов'язкова обробка антисептичним засобом);

- після кожного виходу з приміщення групового осередку, харчоблоку тощо та після повернення;

- після чхання, сякання, кашлю, витирання очей, причісування;

- у будь-яких інших випадках контакту в процесі роботи з предметами, які можуть забруднити (контамінувати) руки.

2. Для гігієнічного знезараження рук працівники наносять мінімум 3 мл антисептика на сухі долоні, активно втираючи протягом 30 сек.

ХІІІ. Дезінфекція навчальних і робочих кабінетів

1. Після навчальних занять столи, парти, підлога, дверні пройоми та дверні ручки в навчальних і робочих кабінетах дезінфікуються щодня шляхом розпилення або протирання хлоровмісним дезінфікуючим засобом.

Після дезінфекції проводиться провітрювання з одночасним відкриттям вікон та дверей упродовж 30 хвилин.

2. Високочастотні контактні поверхні, такі як клавіатура, комп'ютерна миша дезінфікуються щодня розчином, що містить 75% етанолу або протираються дезінфікуючими серветками.


Дотримання учасниками освітнього процесу обмежень задля запобігання поширенню ГРВІ COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-COV-2

Проведення ради батьків по організованому початку 2020-2021 н.р.

26.08.2020 року о 13.00. год. відбудеться засідання батьківської ради НВК.

місце проведення : актова зала НВК

Черга денна:

1.Підсумки роботи за 2019-2020 н.р. та завдання на 2020-2021 н.р.

2.День відкритих дверей . 

3. Підготовка НВК до опалювального сезону.

4. Санітарно-гігієнічний стан НВК.

5. Ознайомлення з нормативними документами МОН щодо протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

6.Ознайомлення з режимом роботи Великокостромського навчально-виховного комплексу на 2020/2021 навчальний рік.

7.Формат проведення Дня Знань та Першого уроку «З Україною в серці».


Я дякую дітям, батькам за те, що ви підтримали дистанційне навчання, за 100% готовність прийти на допомогу,за вчасно надіслані творчі роботи, за чесно написані практичні та контрольні роботи, за терпіння та взаємопідтримку. 

Організація дистанційного навчання


Готуємося до педагогічної ради!

Форма проведення : відеоконференція на Zoom 

Тема: «Про організоване закінчення 2019-2020 навчального року»

Черга денна:

1.Ознайомлення з нормативними документами МОН щодо організованого закінчення 2019-2020 навчального року та підсумкового оцінювання учнів (листи МОН від 16.04.2020 № №1/9-213 «Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019-2020 навчального року», від 31.03.2020 № №1/9-182 «Щодо організованого завершення 2019/2020 навчального року та зарахування до закладів загальної середньої освіти»)

2.Структура закінчення 2019-2020 навчального року.

3.Оцінювання учнів в умовах дистанційного навчання.

4.Видача документів про освіту.

5.Зарахування дітей до 1 класу .

Створено за допомогою Webnode
Створіть власний вебсайт безкоштовно! Цей сайт створено з допомогою Webnode. Створіть свій власний сайт безкоштовно вже сьогодні! Розпочати